Раптом у залі спалахнуло світло.
У дверях стояли Остап Мельник і Павло Зоренко, а за ними — журналісти місцевої газети.
— Досить, — спокійно сказав Остап. — Усе записано.
Северин опустився в крісло.
Ілля мовчав, опустивши голову.
— Чому ти не сказав нам? — запитала Марія Іллю.
— Я боявся, що якщо правда вийде, — зізнався він, — люди перестануть вірити в добро.
Остап підійшов ближче.
— Віра зникає не від правди, — сказав він. — Вона зникає від мовчання.
Ілля зрозумів свою помилку. Він сам здав документи журналістам.