Таємний санта

Глава 6. Старий пансіонат

Пансіонат стояв на околиці міста, оточений засніженими ясенами. Вікна були темні, але двері… незамкнені.

— Це або пастка, або запрошення, — усміхнулася Софія, натягуючи рукавички.

Усередині було холодно, але чисто. Хтось явно доглядав за будівлею. У залі вони знайшли коробки — не з подарунками, а з документами.

Марія взяла одну папку й завмерла.

— Це списки благодійних внесків… — прошепотіла вона. — І тут імена людей, які зникли з міста.

Серед них було й ім’я Леоніда Гринчука, колишнього підприємця, який колись фінансував дитячий будинок.

— Якщо хтось хотів приховати ці документи, — сказав Ілля, — значить, вони небезпечні.

У цей момент пролунав скрип сходів.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше