Розділ 2

— Проходьте, Ольга Іванівна на вас чекає, — у приймальні мене зустрічають з посмішкою, а я так і не надумала, навіщо могла знадобитися головному лікарю центру репродуктивної медицини «Едельвейс».

Проходжу до кабінету, сідаю у зручне крісло. Дивлюся навколо з цікавістю та деяким побоюванням. Сама не знаю, що очікую побачити. Колби із заспиртованими людськими зародками? Чи заморожені ембріони?

Але нічого такого тут немає, звичайний кабінет керівника із дорогим інтер'єром. Тут у всій клініці скрізь багато білого глянцю і скла. Стерильна, бездоганна чистота, поверхні виблискують у буквальному значенні слова.

Про те, що я в кабінеті головного лікаря, свідчать хіба що рекламні буклети з логотипом клініки та кілька постерів із дітьми.

— Здрастуйте, Поліно, я дуже рада, що ви відгукнулися на мою пропозицію, — Ольга Іванівна виглядає так само бездоганно, як і її клініка. — Ви здогадуєтеся, про що я хочу поговорити з вами?

— Якщо чесно, то ні, — зізнаюся щиро, — не маю жодного поняття.

— Тоді я з вашого дозволу поясню. Наш центр славиться не лише технологіями, — вона глянула на мене, ніби я завалюю іспит, — наша клініка робить все, щоб кожен пацієнт отримав бажаний результат у максимально повному обсязі. Ви здогадуєтеся, що я маю на увазі?

— Ні, — відповідаю я.

Я справді не здогадуюсь. Я прийшла сюди три дні тому, заповнила анкету, мені подякували та відправили додому. Сказали, що зателефонують.

Зателефонували вчора та повідомили, що мене хоче бачити головний лікар клініки. Причину не назвали, я й не розпитувала. Хоча…

— Може вам потрібна модель для реклами «Едельвейсу»? — осяяє мене, але Ольга Іванівна заперечливо мотає головою.

— Ні, не для реклами. Ви ж розумієте, що клієнти «Едельвейсу» — це дуже заможні люди? — дивиться на мене вичікувально і повторює з натиском: — Дуже й дуже!

— Звісно.

— А тепер уявіть, що ці люди хочуть скористатися послугами нашого центру. І послуги ці пов'язані не лише із заплідненням. Крім цього, у нас діє програма сурогатного материнства, і спектр послуг у цій сфері дуже широкий.

Я мовчу, бо досі не можу зрозуміти, до чого вона хилить.

— Повірте моєму досвіду, Поліна, люди, які хочуть скористатися послугами сурогатної мами, потребують стільки, що ми іноді впадаємо в ступор. Але незважаючи на це, намагаємось усіх їх задовольнити. Цього вимагає престиж і ділова репутація, навіть якщо ми, — тут вона прокашлялася, — як би висловитись делікатніше, не завжди дотримуємося встановлених обмежень. Натомість і такі контракти мають вартість на порядок вищі…

— Що ви хочете мені запропонувати? — перебиваю Ольгу Іванівну, яка занадто захопилася.

— Я хочу запропонувати вам стати сурогатною мамою, — вона миттю перелаштувалась і навіть тон змінила на більш діловий, — із найвищою оплатою контракту в історії нашої клініки.

У кабінеті зависає тиша. Я спочатку намагаюся оговтатися від шоку, а потім починаю напружено думати. Ольга не заважає, мовчки крутить олівець і спостерігає за мною.

Я на таке не підписувалася. Мало того, я ще навіть не вирішила, чи маю намір бути донором біоматеріалу. Думала обдивитися і на місці ухвалити рішення. Тож тема сурогатного материнства навіть не порушувалася.

— А хіба наявність однієї дитини не є обов'язковою умовою? — пригадую щось знайоме з фільмів та книг.

— Я вже казала, що ми намагаємося задовольнити будь-які побажання клієнта, — м'яко пояснює Ольга, — і якщо замовники хочуть, щоб дитина була первістком, то завжди можна піти назустріч. Мало того, у нас бувають випадки, коли обов'язковою умовою є цнота сурогатної мами перед пересадкою ембріона.

— І що? — питаю шоковано.

— Ми знаходимо виконавиць, їм хірургічним шляхом розтинають пліву і підсаджують ембріон. У результаті замовник отримує бажаного малюка, а сурогатна мама за отриманий гонорар купує квартиру та машину. Поліно, — вона довірливо нахиляється ближче до мене, — причини, з яких люди бажають скористатися чужою маткою для виношування своєї дитини, далеко не завжди носять медичний характер. І, як я сказала, там діє зовсім інший цінник. У мене саме зараз є замовниця, якій ви в ролі сурогатної мами підходите ідеально. Ось чому ви тут.

— Але… Але… — безпорадно кліпаю очима, а Ольга Іванівна не зводить мене уважного погляду.

— Ви подумайте, Поліно, — вона щось швидко пише на аркуші паперу і суне по столу до мене, — тут сума, яку вона пропонує за послугу. Сюди не входить утримання та покриття всіх витрат під час вагітності.

Дивлюся на суму, написану на аркуші, і стіни кабінету небезпечно хитаються, а підлога взагалі зникає з-під ніг.

Цих грошей вистачило б на все. Повністю на все навчання. Плюс переліт і кілька місяців цілком заможного проживання, якщо в кампусі. На інше я зароблю сама, навіть якщо ніколи не стану «янголом» для Victoria's Secret.

Від можливостей, що відкриваються, починає крутитися голова. Але потім приходить миттєве протверезіння.

— Дитина. Що я робитиму з дитиною?

Схоже, я ставлю це питання вголос, бо Ольга з незмінною доброзичливістю відповідає: