Закохуються не в обличчя та фігури
І справа, як не дивно, не в ногах
Закохуються в найтоншії натури
І тріщінки на рожевих губах
Кохають, ще й за шорсткість шкіри
За вигони плечей і легкий холод рук
За очі, що на іншії не схожі
І в кулеметно-швидкий серця стук
Закохуються і у помах вій, повільний
І в родимки на худеньких плечах
В сузір'я ластовиння чиїхось дивних
І у ямочки, на оксамитових щоках
Закохуються не в обличчя та фігури
Вони всього лиш маски, міражі
Кохаються надовго лиш в натури
Закохуються і в мелодії душі