Розділ 2 " Невзаємне кохання"

Ввечері Фіалка старанно пакувала подарунок Русланові.Поклала носочки,печиво,малюнок який сама намалювала ,сердечко і записку.Вона ніяк не могла дочекатися ранку щоб почути як вона йому подобається.В той самий день Катя часу теж не марнувала , оказується Руслан і їй подобається тому коли зрозуміла що сестра нерівно дихає до нього, взялася признатися в почуттях .Складанням подарунка вона непереймалася тому що знає що це банально.І ось настав той день коли когось відвернуть а хтось стане дівчиною Руслана.

—Ей ти там ще довго, мені треба накраситися!? - квапливо стукаючи у двері Катя кричала.

—Все ! - Фіалка вийшла з ванни і Катя від подиву аж рот відкрила тому що її було не впізнати нажаль не в хорошому смислі.Фіалка  перше в житі вирішила   накраситися але мейк вийшов невдалим.Катя нічого не сказала тому що це була велика нагода посміятися.

—Вау Фіалко гарний мейк. - казала вона фоткаючи на телефон.—Вау Фіалко гарний мейк. - казала вона фоткаючи на телефон.

—Так напевно сьогодні особливий день? - ледь стримаючи сміх вона запитала навіть не підозрюючи що все це для Руслана.

Фіалка зніяковіла і відповісти не змогла натомість скоренько побігла до школи взявши подарунок.Ранок був просто чудовий скоро починалася весна а це означало що будуть квіти які так гарно пахнуть та дозволяють краще думати про надзвичайне.

—Привіт! - впевнено вона промовила.

—Привіт! Ти щось хотіла бо ми спізнюємося .

—Взагаліто так. Ти мені подобаєшся - сказавши Катя знетерпінням чекала відповіді.

—Ем відвали мені подобається інша.Ти гарна і привлікательна але не в моєму вкусі.

Дивно Катю з всіх боків оточували хлопці і увага для неї саме головне .Відшивши мене він вирішив що я принижуся ?Ахах ні - подумала вона але всередині насправді буршувала обіда і сум.Тому Катя вирішила піти додому немає чого їй робити в школі .

Минув день Каті все ніде не було.Невже вона не пішла в школу? -запитувала Фіалка себе.Але їй було не до цього тому що день закінчується а значить пора признатися в почуттях.Останній урок була фізкультура і тому всі розійшлися тільки Руслан затримався говорячи по телефону.

—Прривіт! - схвильовано вона привіталася.

—О привіт тобі мало від Каті хочеш щоб і я щось зробив?Та жартую ти би бачила своє лице.

—Руслан я знаю що не гарна і взагалі.. але ти мені справді подобаєшся.Ти добрий, гарний і сміливий.Це тобі - серце шалено калатає навкруги нікого немає.

—Та що за день такий?!Спочатку Катя тепер ти.Ви що зговорилися ?

—Катя ? Зговорилися? - здивувалася Фіалка.

—Тільки не кажи що ти нічого незнала Катя теж призналася мені і я знову повторюю що мені подобається інша.І взагалі як ти посміла ?Катя хоча би гарна і популярна в неї були шанси. А ти реально думаєш що ти як вона?Та подивися на себе де це чувано фіолетове волосся та щей таке ім'я .

—Аалее - нічого крім цього дівчина не могла сказати.

—А іда що це таке в тебе налиці схоже ніби ти впала в гімно.На ось салфетку хоча вже нічого тобі не допоможе.

З цими словами він пішов а вона стояли спантеличила посеред поля.Прийшовши додому дівчина побачила що Марго крутиться біля Каті і зрозуміла що до чого.Вони навіть не побачили як вона зайшла.

Це була точно остання капля. Все, вона так більше не могла.Фіалка поспіхом забігла в ванну і так само моментально закрила замок дверей своїми тремтячими руками. Вона вже відчувала, як горять її очі від сліз, і лиш переконалась в цьому, спершись спиною до дверей та опинившись прямо навпроти дзеркала. Поглянувши на власне відображення вона остаточно втратила контроль і по її щокам одна за одною пройшлися гарячі каплі сліз. Вона уже ледь втримувала свій голос, аби не розридатися, проте вчасно схаменулась, згадавши, що вони досі там. Фіалка сама не зрозуміла як уже опинилась на підлозі, піджавши ноги до своїх грудей. Вона поклала свою голову на коліна і її сльози продовжували повільно стікати по її щокам до ніг.

Колись, обговорюючи на літературі причини певних дій героя з твору,  вчитель сказав, що людина не може просто взяти і кардинально змінити своє життя. Щось повинно змінити її погляди, і не завжди це "щось" буде хорошим.

І.....можливо, саме зараз, в її житті настав цей момент. Можливо, саме сьогодні був останній день, коли вона дозволяла людям так нікчемно та жалюгідно відноситись до неї. І саме цей день, зрештою стане початком чогось зовсім іншого, нового, незвіданого.

Виплакавшися вона встала і побачила в руках ту саму салфетку.Її так роздратувала ситуація з мейком що вона чимш дуже побігла до Каті .

—Ти! Ти знала що я негарно виглядаю і нічого не сказала?

—А я що мала казати ахах ти дивна що не дивилася у зеркало? І да бачиш я не в гуморі.

Марго вийшла магазин і тому можна сказати все що в душі 

 —Да я знаю що тебе відвергли доречі той самий хлопець що й мене.Ось ми двоє в одній і тій же ситуації.Я не хочу сваритися просто давай поговоримо . - Фіалка сама здивувалася чому таке сказала невже вона більше нічого поганого про неї не думає?

—Хм ти дивна.Стоп звідки ти дізналася ти що підслуховуєш?!

—Ні мені Руслан сказав.

І тут заходить Марго.Вона впевнено повернулася до нас і промовилаІ тут заходить Марго.Вона впевнено повернулася до нас і промовила 

—Так збирайте свої речі ми переїжаємо. 

—Але чому це татова хата і я нікуди не поїду! - сильно здивувалася 

—Цей будинок проданий і завтра заїдуть нові жителі , а ми їдемо в Київ.