І ось вона злітає вище хмар.Навкруги порожньо, тільки видніються білі та лапаті фігурки.Он там динозавр, а там серце.Але літати в цій красі їй судилося недовго , крило пошарпане, зламане і дівчина стрімголов летить вниз.Невже це кінець?
—Фіалко!Досить бавитися іди прибери за Катею.
—Так іду! - роздратовано вона пішла вниз по вузеньких сходах.
Фіалка дивне ім'я чи не так?Але це не просто ім'я , річ у тім що дівчинка народилися з ніжно фіолетовим волоссям.І як це можливо? Фіалка нераз запитувала тата але він кожного разу говорив одне і теж саме.
—З цим ім'ям ти досягнеш істину життя.А волосся це дар божий. - говорив він.
Дні з татом минали швидко і непомітно ,Кожний день щось нове і захоплююче.Навіть пити молоко по вечорам так було приємно.Фіалка інколи засинала а тато відносив її на руках.Після школи вона могла розповісти йому все що завгодно, а він вислухає і дасть пораду .Минулого року нажаль тато зник коли був у командировці.Так часто було.Як і зазвичай Фіалка вийшла надвір щоб побачити тата, але його і сліду не було .Цілий день чекала, два , три.Коли минув тиждень в двері хтось невпинно хотів зайти.
—Тато, тато! - кричала Фіалка від радості.Але як тільки відкрила двері усмішка зникла.Це була сестра тата Марго , незнаю чому але дівчинку вона недолюблювала як та не намагалася подружитися все було марно.
—Фіалочко як ти виросла правда Сергій? - так вона говорила при всіх але тільки відійшовши слова різко мінялися.
—Мерзавка!
Приїхала вона не сама а з дочкою Катею.Вона ще та красуня але не вихована і балована.Але її русяве довге волосся і стиль одежі вказували що вона не проста.Так само як і її мати.Фіалка ніколи не могла зрівнятися з нею , завжди виходило так що Катя ангел.
—А будинок то поганенький - промовила Марго.
—А де тато? І чого ви приїхали? - в голову лізли страшні думки.
—Ти незнаєш? Сергій зник безвісти тому я твоя опікунка нажаль.
Наступні дні Фіалка не могла ні їсти ні пити.Все було ніби в тумані.дівчина не могла ні їсти ні вчитися.Як!? Невже це правда?Багато запитань крутилося тоді в голові.Як тільки заходила мова про тата вона вперто не хотіла чути щось погане.—Ти така нещасна.Мати померла і тато за нею - промовила Катя поглянувши на підлогу яку щойно Фіалка під мела.
—Тато не помер!!!
Вона щиро вірила що тато живий і немогла припустити іншої думки.Мама померла під час пологів і тому з дитинства не було відомо що таке материнська ласка та втім дівчинка ніколи не жалілася і тата хватало.хватало.З того дня і почалося жахливе життя.В дома завжди були крики, завжди знаходилася робота .В школі іздівалася група Каті ,через волосся.""Вони судять про мене навіть незнаючи"" Двоюрідна сестра стала популярною в класі ,всі мальчики бігали за нею.Друзів в Фіалки не було тому що всі перейшли на Катіну сторону. Єдине що радує серце це історії які крутилися в голові кожного дня.Сидить за столом і думає про надзвичайне.Найбільше хотіла би вміти літати.Побачити як це з висоти.Кожний крок це як випробування на сміливість,логіку і впевненість.Але це лише думки,нереальне.
—Я що тобі сказала!Бігом іди прибирати за Катею.! - злісно кричала Марго.
Раніше вона хоть якось виказувала свою думку.Але після пару побоїв вирішила що краще мовчати.Злість знову ж таки розчинялася як тільки подумає про янголів,гномів,принцес і тому подібне.
Сьогодні як і зазвичай вона прибрала після сніданку і пішла до школи, Катя була надиво тихою.
—З тобою все гаразд? - перший раз турбуючись про неї запитала.
Дивно,можливо вона влюбилася? Стоп чого зразу влюбилася, та й взагалі вона права це не моя справа. - знову думки поглинули в голову.Отже ранок не підвів. В нашому класі є один хлопець Руслан він подобається не багатьом але І Фіалка попала в те число.Його усмішка це найкраще що може бути.Коли прохожу мимо нього він підморгує. - говорила вона сама собою це не вперше деколи навіть думали що вона божевільна.Але Фіалці була начхати. В інтернеті пишуть що потрібно якомога швидше признатися в почуттях . Змалку була вперта і якщо щось вирішила то йде до кінця. Така риса характеру татові подобалася.Почався урок математики , вчитель почав всіх опитувати.Нажаль в навчанні дівчина не дуже розбирається крім української літератури.Цей предмет найкращий.
Він вийшов і почав розв'язувати але неправильно.Вийшло так що цю задачку Фіалка знала тобто подивилася в інтернеті поки ніхто не бачив.Рішивши що має допомогти вона взяла ручку і почала підказувала писавши на листочку.Він подивився на неї і почав писати те що показано на листочку.В той момент на дивилася Катя.Її погляд був таким злісним.Ніби Фіалка щось накоїла лихе.Вже починаючи побоюватися вона чекали перерви щоб якомога швидше піти.Але в цей раз не так повезло як зранку.
—Ей ти чого допомагаєш моєму Руслану? - штовхаючи Катя запитала.
—Твоєму?Він не твій і взагалі я думаю ти б не хотіла щоб він опозорився на весь клас. - рішуче промовила вона.Незнаючи чи це було правильно.Але Катя нічого не промовила лише зиркнула на неї. Я маю признатися йому в почуттях поки не пізно! - знову розмовляла сама з собою.