Пролог

Анна не могла не помічати, як Максим останнім часом ставав дедалі замкненішим. Його звичка проводити вечори за телефоном або комп'ютером, уникаючи розмов, викликала в неї тривогу. Він часто повертався пізно, посилаючись на роботу, а у відповідь на її запитання відмахувався або говорив, що все гаразд.

Одного вечора, прибираючи у вітальні, Анна натрапила на його телефон, який вібрував від вхідного повідомлення. На екрані висвітилося ім'я відправника - «Вероніка». Серце здригнулося, але вона вирішила не дивитися. 

Однак наступного дня, коли Максим знову пішов раніше, ніж зазвичай, Анна почала втрачати терпіння. Вона розуміла, що не може більше залишатися в невіданні. Любов до Максима боролася з наростаючою підозрою, і врешті-решт почуття тривоги взяло гору. 

- Я повинна дізнатися, що відбувається, - сказала вона собі, дивлячись у вікно на порожню вулицю. 

***

Перші кілька днів вона обмежувалася випадковими запитаннями. - Як справи на роботі? - запитувала Анна, сподіваючись, що Максим сам розповість щось важливе. Але його відповіді залишалися поверхневими, і щойно розмова заходила про особисте, він одразу ж переводив тему.

Одного вечора, перевіряючи кишені його куртки перед пранням, вона знайшла квитанцію з кафе, про яке ніколи не чула. Анна розуміла, що це міг бути простий збіг, але її уява малювала все більш тривожні картини. Вона вирішила діяти.

Наступного дня, побачивши, як Максим збирається, Анна стримано запитала:

- Ти знову затримаєшся? 

Він коротко кивнув, уникаючи її погляду. 

Коли за ним зачинилися двері, Анна дістала телефон і викликала таксі. 

- Слідуйте за чорною машиною, - сказала вона водієві, коли побачила, як Максим виїжджає з двору.

Погоня була короткою. Максим зупинився біля великого будинку в спальному районі.

Вона залишилася в машині, спостерігаючи, як Максим вийшов з автомобіля з великою коробкою і підійшов до дверей. За кілька хвилин він увійшов до будинку, а Анна, охоплена зростаючою тривогою, вирішила почекати.

Минула година, потім дві. Вона вже збиралася поїхати, як раптом побачила, як Максим виходить із будинку разом із жінкою і маленьким хлопчиком. Анна притулилася до вікна машини, відчуваючи, як серце стискається. Вродлива жінка тримала хлопчика за руку, а Максим щось говорив йому, нахилившись, щоб бути на одному рівні. Хлопчик розсміявся, потім обійняв Максима.

Сцена, що розгорнулася перед її очима, здавалася одночасно теплою і нестерпною. Хто вони? Чому Максим із ними? У її голові почали складатися шматочки мозаїки, і те, що вийшло, злякало її.

«Це його сім'я, - подумала Анна, відчуваючи, як по спині пробігає холод. - Його друга сім'я.»

Всім привіт)

Може здатися, що все уже зрозуміло, але не поспішайте, затримайтесь ненадовго)