Беттані
Я чекала їх віддтоді, як дізналася про смерть. Я прибула з Германії відразу, як отримала смс. Жахливу звістку про смерть моєї давньої знайомої. Коли я почула дзвінок у двері - відчула справжнє пологшення. Поліція захоче це повісити на мене, та в них не вийде. Немає зачіпок проти мене. Та й який в мене мотив? Я вигукнула щось на подобі “біжу” і чкурнула до дверей. Треба покінчити з усим цим і вивести лікарку Бенет на чисту воду. Кожен у Лондоні дивувся, коли міс Бенет заходила до будинку у справі розслідування. Але ми, тінейджери, чудово знаємо хто вона і що з себе являє. Ця жінка - психотерапевт. Їй не подобається працювати на державу, тому організувала свій кабінет психологічної допомоги, який не користується успіхом. Вона переманила усіх своїх пацієнтів із лікарні на так зване “домашнє лікування”. А потім стався прикрий інцидент. Навіть три. Пацієнтам стало гірше - один скоїв злочин, два - покінчили з своїм життям. Лікарня подала позов на лікарку, піднявся шум у газетах, але через пару днів - тиша. Усі забули про це, однак Анна Венісон знала правду. Усі тінейджери знали і мовчали. Для нас не було секретом, що лікарка Бенет не така вже безневинна овечка. У Анни було відео. Лікарка Бенет та комісар.. Вона мало не кожного ранку тихцем проникає до його квартири, де потім пітніють вікна а сусіди грюкають по трубам. Для нас не було це секретом, але ми нікому про це не говорили. Соромно було. А Анні - ні. Вона принесла відео лікарці, але та лише віднікувалася. А через тиждень - вбивство. Ох, як же мені хотілось відплатити їм. Розказати лікрці Бенет, що ми про неї думаємо. Я майже впевнена, що Анну вбила вона! Ще й який збіг - Анна проти Анни. Я рвучко відкрила двері і сердитим поглядом оглянула парочку. Вони намагалися бути привітними, але побачивши моє роздратоване і заплакане обличчя - перевели дихання і попросили дати дозвіл увійти. Заходьте-заходьте, шановні. Тут вам і кінець.
***
Виходили з мого будинку обоє розлючені, роздратовані і моє ім’я висіло першим у списку підозрюваних. Це вони зробило навмисно, аби хоч якось дошкулити, хоча усі ми знали, що я не можу бути підозрюванною. Усе в мою користь - мене не було в країні у час злочину, я не спілкувалася з Анною останні тижні і ми були у чудових відносинах, не дивлячись на паузу у спілкуванні. Дівчина на фото схожа на мене. Дуже схожа, але була не мною. Як мінімум тому, що я не ходжу гуляти а якщо б і вийшла, то точно не до лакшері кафешок, де тусується місцева еліта.
Я про усе розказала лікарці. Усе , що знала. Як вона спала із поліцейським, про те, що у Анни було відео, а тепер вона мертва. Що дуже смішно, що дівчина на фото так схожа на мене, чи не фотошоп це часом? Отже, мене залишили у спокої, і я майже впевнена, що більше вони мене не потурбують.