Розділ 3

Амелі увійшла до лабораторії, тримаючи радіограму.

— Ми отримали радіограму із Землі, — повідомила вона, розгортаючи папір.

Хоч після аварії їхнього корабля станція для зв’язку з Землею була втрачена, інопланетяни надали доступ до своєї. Виявилося, що звідси вони колись, десь рік тому, відправили послання в Сонячну систему в надії знайти там життя. А тепер ця станція стала рятівною соломинкою для землян. 

Михайло, Джон і Ганс припинили розмову і стали дивилися на неї в очікуванні.

— Що там? — запитав Джон, нервово поглядаючи на документ.

Амелі прочитала повідомлення вголос:

— "Командування місії наказує припинити всі дослідження і негайно знайти шляхи для повернення на Землю."

Михайло зітхнув.

— Вони хочуть, щоб ми повернулися додому? А як же місяці підготовки. 

Йому було шкода, що він не зможе дослідити інопланетну систему числення та математичну науку. А це могла бути величезна наукова праця.   

— Так, — підтвердила Амелі. — Всі розуміють серйозність ситуації.

Джон, зосереджений на своїй ідеї, задумливо подивився на Амелі та інших: — Ми повинні сказати, що нам не вдається знайти шлях для повернення. У нас ще є багато невідомого, що потрібно дослідити. — Джоне, це може бути ризиковано, — заперечила Амелі. — Але ти маєш рацію. Це наша єдина можливість вивчити цю планету.

Всі поглянули на Ганса, який мовчки кивав, підтримуючи їхнє рішення. Вони вирішили відповісти Землі, що їхні спроби повернутися поки що безуспішні, і продовжити свої дослідження.

— Але що ми скажемо координатору експедиції? — запитав Ганс. Він трохи сумнівався. — Вони чекають на наші відповіді.

Настала тиша. Амелі розуміла, що колега правий. Михайло і собі потупив очі. Джон не збирався відступати від своєї ідеї:

— Можемо сказати, що у нас технічні проблеми і ми не можемо повернутися. Це дасть нам час для досліджень.

Амелі поглянула на нього, зважуючи його пропозицію.

— Брехати командуванню? Це ризиковано.

— Але це єдиний спосіб, щоб виграти час, — наполягав Джон. — Інакше вони примусять нас повернутися.

Михайло погодився:

— Джон правий. Ми повинні зробити це заради науки.

Амелі зітхнула і нарешті кивнула:

— Гаразд. Ми скажемо, що не можемо повернутися через технічні проблеми. Але ми повинні працювати швидко і бути готовими до будь-яких наслідків.

— Домовлено, — сказав Ганс. — Починаємо вивчення від завтра.

Наступного ж дня четверо науковців були в місцевій бібліотеці. На допомогу їм керівник міста направив двох місцевих науковців — Юлі та Ванго. Однак через мовний бар'єр земляни не могли пояснити, що вони хочуть дослідити. Юля і Ванго з доброзичливими посмішками спостерігали за спробами землян налагодити спілкування, але ситуація була складною.

— Ми не можемо продовжувати так, — сказала Амелі, відкидаючи черговий наукову публікацію на стіл. — Нам потрібно знання мови.

Так їй показали багато фізичних законів, які відомі на земілі. Проте були питання, які не були зрозумілі через мовний бар’єр. Крім того, від математика потрібні були знання місцевої системи числення та математичної термінології, щоб розшифрувати складніші наукові тексти та формули.

Михайло і сам вдивлявся в дивні знаки, які мали бути цифрами. Та що вони значили не розумів. Жодна із відомих систем не нагадувала ту, що була тут. Математик бачив лише набір якихось овалів.

— Можливо, нам слід шукати щось простіше, — задумався Михайло, математик команди. — Щось, що допоможе нам зрозуміти базові принципи їхньої числення. 

Він почав міркувати. Перед ним лежала незрозуміла система числення інопланетян, і його терпіння починало вичерпуватися. Він вирішив підійти до вікна, щоб трохи відволіктися. Подивившись на пейзаж за вікном, він побачив незнайому будівлю, біля якої ходили діти. Михайло жестами показав інопланетянину Ванго, що то за будівля, і той, зрозумівши його, жестами відповів, що це школа.

Ці спогади викликали у нього теплу усмішку. Він згадав, як у першому класі вчителька пояснювала малим школярам, як треба додавати. “Діти, погляньте, я маю п’ять олівців і якщо я візьму ще два, то отримаю...” “Сім” - сказав один з хлопчиків. "Молодець, Михайлику," - похвалила його тоді вчителька.

— Це може бути хорошою ідеєю, — вигукнув Михайло, — діти вчаться з найпростішого, тому їхні підручники можуть містити елементарні пояснення та ілюстрації.

За допомогою Юлі та Ванго вони знайшли декілька підручників для першого класу. Ці підручники виявилися ілюстрованими і мали прості тексти, що поступово пояснювали основні поняття мови та математики. Це було саме те, що їм потрібно.