Глава 9

Коли Луї доторкнувся до кори дерева, він відчув, як його тіло наповнюється теплою енергією. Перед його очима промайнули картини: він бачив народження світу, перших істот, що населяли його, і, нарешті, появу дракона. Дерево показало йому, що дракон колись був захисником природи, але зрада і біль перетворили його на монстра.

Луї і Лео, поглинуті баченнями, які показало їм дерево, відчували все більшу симпатію до дракона. Вони зрозуміли, що він не просто монстр, а істота, яка страждає від болю і самотності.

"Дерево," - прошепотів Луї, - "дозволь нам звернутися до дракона. Ми хочемо допомогти йому."

   Дерево відгукнулося м'яким свіченням. І в ту ж мить Луї відчув, як його думки проникають у розум дракона. Він бачив, як великі очі істоти сповнюються здивування і сумніву.*
Луї і Лео відчули, як їхні думки досягли дракона. Вони чекали відповіді, але замість цього побачили, як дракон розкрив свої крила і загарчав. Земля затряслася від його удару хвостом.

* "Він злякався," - прошепотів Лео.
* "Ми повинні бути обережними," - погодився Луї.
   Незважаючи на страх, герої не відступили. Вони продовжували передавати дракону свої думки, намагаючись заспокоїти його і показати, що вони не несуть зла.
"Луї і Лео відчули, як їхні думки затягуються в темний вир. Вони побачили себе оточеними вогнем, чули крики поранених людей. Дракон намагався викликати в них почуття провини і страху.

*"Це ти все зробив!" - пролунав голос дракона в їхніх головах.
   Але герої не піддалися на провокацію. Вони зосередилися на своїх світлих думках і вірі в те, що зможуть допомогти дракону."
Луї і Лео опинилися в дивовижному лісі, повном яскравих кольорів і мелодійних звуків. Вони бачили маленького дракончика, який грався з іншими тваринами. Він був щасливий і безтурботний.

"Я не завжди був таким," - пролунав голос дракона в їхніх головах. - "Але люди... вони змінили мене".