-7-

Голова сільради приїхав додому на обід. Його дружина Леся наварила свого фірмового борщу, нарізала свіженького сальця, начистила часнику і накрила на стіл. Панас Дмитрович випив дві чарочки для апетиту, і закусив салом, заїв борщем і почав переглядати новини в Телеграмі. 

"Від ворожих обстрілів на трасі Київ - Чернігів трагічно загинула сім'я Грицаєнків: чоловік, жінка і троє хлопчиків!" І фото з Фейсбука.

- Господи! - Вигукнув і перехрестився голова сільради.

- Це ж вони! Я ж їх на власні очі бачив! Лесю! Лесю! - кричав чоловік.

- Що таке, чого репетуєш! - вбігла до кухні перелякана дружина.

- Ось дивись! Я сьогодні бачив сім'ю небіжчиків! Зараз, покажу!

Панас Дмитрович тремтячою рукою тицяв по екрану смартфону, але новини, що його так вразила, так і не знайшов.

- Як це так, я ж бачив! Щойно!

Його дружина похитала головою і тихенько прибрала зі столу чарку.

- Їж, Панасе, борщ, бо схолоне!

Сім'я Грицаєнків залишилася в селі назовсім. Голова сільради, як і обіцяв закріпив будинок номер тридцять три за ними. Ніхто з односельців, ні сам Панас Дмитрович не висловили жодного подиву, що будинок знайшовся, наче він там весь час і був, і кожен мешканець села проходив регулярно повз нього.

Олена з Петром знайшли в будинку невидані рукописи казкарів і вирішили з чоловіком продовжити їхню справу. І з часом, геть не здивувалися, що до них завітала Чудернацька пташка.