Таємниця старого будинку

-5-

Пиріжки були напрочуд смачними, наче тільки з печі. З'ївши смаколики, Олена почала роздивлятися шмат газети. Вона не була схожа ні на одну з бачених нею раніше - "Новини Закарпаття" і дата стояла свіжа. Найбільше Олену привабила стаття: "Легендарний будинок шукає нових господарів" і фотографія дерев'яної хатини на пів сторінки. Далі розповідалося, кому належав будинок, хто були ці люди і чим вони займалися. 

Олена згадала, що в дитинстві читала цікавезну книжку "Казки Чудернацької пташки". Був схожий екземпляр і у її бібліотеці. Старенький - 1975 року, видання 2-ге, доповнене.

Нижче в статті був припис, що будинок стоїть порожнім і належатиме тому, хто його відчинить. Жирним шрифтом автор зазначив адресу.

Олена показала замітку чоловікові. Той прочитав і скептично зауважив:

- Це якийсь розіграж, щоб привабити туристів! 

І знову поринув у свої безрадісні думки.

- Петре, любчику,  - звернулася до чоловіка Олена, - Давай спробуємо, якщо не вийде, то десь в тому селі перебудемо трохи, а потім поїдемо за кордон!

В розмову втрутилися діти, вони теж з-за батьківських спин прочитали статтю.

- Мамо, тато, поїхали, поїхали! Будиночок, мов з казки!

Проти такого натиску Петро не встояв і піддався на умовляння сім'ї. Він і сам в молодості був відчайдухом, полюбляв подорожувати по забутих місцях.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше