Будівництво храму було в самому розпалі. В центрі майданчика стояв літній чоловік із посохом — ніби сам світ крутився навколо нього, а не навпаки. Стіни поступово росли, колони здіймалися, каміння лягало на свої місця — і все це відбувалося за його безмовним наказом, відданим подумки. Він був найсильнішою людиною з-поміж усіх, хто коли-небудь ходив по цій землі.
Один із робітників знесилено впав, впустивши короткий жезл. Його тіло одразу огорнуло зелене сяйво — магія зцілення спрацювала без зволікання. Він зітхнув і повернувся до роботи, з тією ж покірністю, як і раніше.
Старий усміхнувся сховавши посмішку в білій бороді. Через канал думок до нього долитали гнівні прокльони, незадоволення, лайка — і не лише від того, кого щойно зцілили. Але його це не ображало. Навпаки, незламний дух «будівельників» завжди його потішав.
Та він не просто так щодня стояв у центрі майданчика. Його завдання було значно складнішим — він підживлював призовне коло. І робив це з певною втіхою: адже міг займатися кількома справами одночасно.
Нарешті, коло засвітилося. Робітники негайно відклали інструменти й відступили до стін. Усі як один опустилися навколішки, шепочучи молитви — вони передавали старому свою силу.
У колі з’явилася істота, схожа на демона з палаючим червоним волоссям.
Саме в цей момент починалися перемовини. Ірив завжди діяв однаково: змушував прибульців силою приєднуватися до цього світу. А ті, хто відмовлявся…
— Так, треба ще більше храмів, — стомлено подумав він, зиркнувши на темну пляму, що лишилася після ритуалу. — А цей зроблю головним. Гарне місце для викликів.
На іншому боці майданчика хтось всміхнувся. Колишній одноплемінник «покликаного» вже давно нічим не відрізнявся від місцевих. Колись він вчасно визнав перевагу старого, і це врятувало йому життя.
«Будівельники» вже давно не боялися прибульців з інших світів — ким би ті не були. Навпаки, підсвідомо вони навіть чекали таких появ. Бо після них зазвичай була перерва.
— На сьогодні досить, — підтвердив їхній господар.
Це був уже шостий храм, зведений його рабами. Але Іриву було замало. Впровадження нової релігії в цей світ лише починалося.
#4140 в Фентезі
#2540 в Різне
#769 в Гумор
небезпечні пригоди_магія_гумор, досвідчений потраплянець, темнефентезі
Відредаговано: 01.02.2026