Глава 31

Він відчував як тремтить дівчина. Вона притиснулася спиною до його тіла й робила марні спроби відійти назад, у більш безпечне місце. Король не дозволяв вирватися зі сталевої хватки й зрештою, дівчина здалася:

– Він обіцяв мені захист.

– Від кого? – сама думка, що Айне загрожує небезпека турбувала. Гадав, він зробить все, щоб захистити її, але наступні слова дівчини викликали у нього ступор.

– Від вас, ви ж погрожували мене вбити.

Анвар стояв нерухомо й намагався усвідомити почуте. Тоді, хотів лише налякати її, змусити шкодувати про завдану зневагу. Стиснув губи у вузьку смужку. Він сам штовхнув дівчину на ложе брата. Дурень! Швидко притягнув її до себе й відійшов від краю скелі. Пригорнув Айне у дбайливих обіймах й лагідно погладжував рукою по спині. Вона не пручалася, притулилися, приклала голову до грудей та міцно вчепилася в його плечі, наче боялася упасти. В цю мить королю стало байдуже на пристойність та на своїх вартових, які стали свідками цього видовища. Головне – заспокоїти дівчину.

– Я б ніколи тебе не вбив. Чуєш? Бажав лише налякати тебе.

Айне відхилилася й  витерла сльози зі свого обличчя:

– Вам це вдалося.

– Не припускав, що це матиме такі наслідки, - голос короля звучав тихо. 

Якби не його гордощі, то Айне належала б йому. Він міг би завжди отак обіймати її, притискати до себе та цілувати. Щодня чоловік згадував смак м’яких губ та бажав цю дівчину ще сильніше. Вона манила, як вогонь світлячка й Анвар боявся згоріти у її полум'ї. Слова дівчини привели до тями:

– Якщо не маєте наміру скидати мене зі скали, то відпустіть.

Анвар розімкнув пальці й дівчина пішла геть. Вона зупинилася біля коня та навіть не дивилася на володаря. Відкоркувала флягу та не соромлячись, зробила кілька ковтків води. Густав одразу шикнув:

– Ти що? Це ж вода для короля, як насмілилася пити з фляги?

– Нехай ці ковтки вважаються компенсацією за щойно завданий стрес. Я ж стояла на краю прірви й запросто могла впасти. Не хвилюйся, в палаці обов’язково помию й прокип’ячу флягу. Поверну чисту та стерильну, мої мікроби не зашкодять королю.

Айне говорила дивно, деякі слова Анвар не міг зрозуміти й цим дівчина тільки підсилювала цікавість до себе. Він змахнув рукою, щоб обшили служницю. Зрештою, це його провина,  вона сильно перелякалася. Відвів погляд і дивився вдаль, вдавав, що нікого не помічає. Всередині чоловіка лютував справжній ураган. Елизар скористався ситуацією і задурив дівчині голову. Цікаво, як брат мав захищати Айне від нього. Принаймні тепер, він знав, що дівчина не кохає Елизара і від цього серце радісно калатало.

Ще трохи постоявши, вирішив повертатися до палацу. Потрібно підготуватися до походу.  Розвернувся та попрямував до коней. Айне вже заспокоїлася. Сиділа під деревом та крутила у пальцях зелений листочок, наче він допомагав прогнати нудьгу. 

– Їдемо назад. Айне, тобі допомогти осідлати коня?

– Не турбуйтеся, Ваша Величносте. Сама впораюся.

Айне підвелася та гордо піднявши підборіддя, попрямувала до коня. Анвар з особливою насолодою спостерігав, як дівчина намагається залізти у сідло. Вона вклала ногу в стремено й потягнулася. Обома руками вхопилася за луки й підскочила. Вийшло зовсім не граційно, незграбно та не витончено, зовсім не так, як в елегантної панянки. Всю дорогу додому, Анвар їхав біля коня дівчини. Намагався розговорити її, розважити розмовами та хоч трохи загладити провину, яку відчував. Айне говорила без ентузіазму, складалося враження, що вона мріяла якнайшвидше позбутися його товариства. 

Біля конюшні, король стрибнув з коня та підійшов до коричневого скакуна, що ніс Айне. Простягнув дівчині долоню:

– Дозволь, допоможу тобі спуститися.

Служниця вклала тендітні пальчики в долоню й зістрибнула. Іншою рукою, чоловік притримав Айне за талію. Навіть коли ноги дівчини доторкнулися трави, король не поспішав її відпускати. Нерухомо застиг і, дивлячись в очі, які здавалися розквітлими волошками,  продовжував тримати біля себе. Не хотілося переривати ці дотики. Анвар, знехтувавши пристойністю, насолоджувався моментом. У своїй уяві він цілував ці пухкі вуста, які нагадували пелюстки троянд.