Глава 7

Анвар прокинувся рано. Занадто рано, ніж зазвичай. Всупереч очікуванням, Айне не прийшла. Клята дівка ніяк не покидає його думки. Якщо вона не з’явилася сама, то, припускав - варто очікувати візиту Елизара. Брат неодмінно візьме заступництво над своєю протеже й це тільки підтвердить його здогади. Не розумів, чому Айне вперто заперечувала стосунки з Елизаром. Інша жінка на її місці хизувалася б цим, зрештою привернути увагу принца вважалося великим успіхом. Сів на ліжко та задзеленькотів у дзвоник. До кімнати заглянув сонний паж.

– Поклич слуг, я вже прокинувся. Хай допоможуть мені одягнутися, - його голос звучав хрипло, й виказував залишки сну. Чоловіку не терпілося побачити Айне, почути її благання та визнати свою перевагу. 

Слуги, наче тіні, зайшли до кімнати й почали метушитися. Одна служниця відчинила масивні штори, впустивши сонячне світло у кімнату. Інша - принесла воду для вмивання, третя - застеляла ліжко. Серед них, він не побачив ту, через котру погано спав усю ніч. Його брови гнівно насупилися. Вона посміла не прийти. Напевно, ще ніжиться  в обіймах брата, вимолює його заступництво. Від цієї думки, у грудях розгорівся осередок злості. Він обпікав, випалював нутрощі та породжував пекельний вогонь, який не змогла загасити вода у його долонях. Швидко помив обличчя, проте легка прохолода не повернула йому спокій. 

– Покличте Айне. Це вона повинна подавати мені одяг.

Спіймав переляк в очах служниці й подумки потішився. Саме такою має бути жінка: покірною, слухняною, мовчазною. Дівчина кивнула та одразу зникла за дверима. Хвилини тягнулися надто довго. Здавалося Айне навмисно зволікає, змушує його чекати. Нарешті служниця повернулася й наче нічого не відбулося, почала складати його одяг.

– Де Айне?

– Її немає в кімнаті. Цієї ночі вона не спала у своєму ліжку. Її вже шукають.

Анвар невдоволено скривився. Він точно знав ліжко якого чоловіка вона зігріває. Хотілося увірватися у покої брата та витягнути звідти дівку за волосся. Ледь стримуючи злість, міцно стиснув губи. Сам не розумів, чого втрачає голову від якоїсь служниці. Йому одягли сюртук та поправили шийну хустку. 

– Покличте Елизара. Я хочу його бачити.

Брат теж не поспішав з’являтися й від цього злість лише наростала. Нарешті, широкими кроками, Елизар зайшов до покоїв. Як і належить, злегка схилив голову:

– Бажали поговорити, Ваша Величносте? Припускаю, сталося щось жахливе, якщо виникла невідкладна справа ще до сніданку, - у його голосі Анвар спіймав нотки нещирості та лестощів. Він теж не поспішав благати про помилування своєї пасії. Складалося враження, що король втратив авторитет, який завойовував роками.

– Сталося, Елизаре. Подивися на мій одяг – зім'ятий, погано заправлений та вкритий складками, – відчув прискіпливий погляд брата на ідеально випрасованому костюмі. – Твоя протеже погано виконує свої обов’язки, а сьогодні взагалі не з’явилася. Схоже увага до тебе забирає у неї багато часу, й вона не може впоратися зі своєю роботою.

– Це ти про кого? Сподіваюся не про Берту? 

Брат відверто кепкував з нього й вдав невинного. Для чогось згадав старшу економку, шістдесятирічну Берту. Анвар не розумів, чому ці двоє голубків так старанно приховують свої стосунки. Не впорався зі злістю й грюкнув кулаком по столі:

– Яка в біса Берта? Я говорю про Айне.

Елизар помітно напружився. В очах запанувала розгубленість, а щоки забарвилися в багряний відтінок. Тільки при згадці її імені, чоловік поводився як невинне дівча, якого спіймали за непристойним заняттям.

– До чого тут Айне? Я не маю жодного відношення до неї.

– Та невже? – Анвар гнівно насупив брови на злегка нахилився вперед, – я бачив вас у саду. Ти цілував її.

– Невже той невинний дотик у щічку ти називаєш поцілунком? Вона переймалася, через те, що зганьбилася перед тобою. Я просто вирішив її втішити. Раніше,  я й не думав дарувати її свою увагу, поки ти не сказав. Вона й справді вродлива. Я обов’язково придивлюся до неї пильніше.

Елизар наче навмисно гнівив короля. Анвар закипав всередині як гаряча магма, що погрожувала вийти назовні. В його голосі відчувалися сталеві нотки:

– Тобто, ти заперечуєш, що сьогодні прокинувся у її обіймах?

– Так, я спав сам. Що з тобою, брате? Від коли тебе цікавлять мої розваги з жінками?