Розділ 12

Зал сяяв від кришталю люстр і відблисків свічок. Усі найвпливовіші родини Лондона зібралися в маєтку графа Редлі. Кетрін відчувала, як сотні поглядів ковзають по ній — із цікавістю, із заздрістю, із підозрою. Чутки, мов отрута, наповнювали атмосферу.

Серед гостей був і Морленд — холодний, самовпевнений, упевнений у власній перемозі. Його усмішка, коли він підходив до Кетрін, змусила її внутрішньо здригнутися.

Але в цей момент у зал увійшов Філліп. Він був у темно-синьому фраку, високий, спокійний, але очі його палахкотіли рішучістю.

______

Музика стихла, коли він зупинився перед Кетрін. Сотні голосів затихли. Філліп опустився на одне коліно прямо посеред блискучого залу.

— Леді Кетрін, — його голос пролунав чітко й твердо, так що кожен міг почути, — світ може говорити що завгодно. Але я сам хочу сказати одне: я кохаю вас. Я не дозволю жодним пліткам принизити ваше ім’я. Дозвольте мені бути вашим чоловіком, захистом і вірним другом до кінця моїх днів.

Він витягнув оксамитову коробочку й розкрив її. У ній сяяв перстень із сапфіром, обрамленим дрібними діамантами — простий, але шляхетний, як сам Філліп.

______

У залі пролетів подих здивування. Дами прикривали вуста віялами, джентльмени обмінювалися багатозначними поглядами. Морленд зблід, його усмішка зникла, наче розчинилася в повітрі.

Кетрін відчувала, як серце калатає так, що от-от вирветься з грудей. Перед нею стояв чоловік, який був готовий поставити все — свою репутацію, своє життя — заради неї.

Вона вдихнула глибше, і сльози блиснули на очах.
— Так, сер Філліп, — прошепотіла вона, але її слова почув увесь зал. — Так, я стану вашою дружиною.

_____

Оплески розірвали напружену тишу. Граф Редлі, усміхаючись, благословив пару. Еліза радісно стискала руки Кетрін. І навіть ті, хто ще вчора нашіптувався за її спиною, сьогодні аплодували — бо серце Філліпа й серце Кетрін говорили сильніше за будь-які плітки.

Філліп підвівся, вдягнув їй на палець перстень і, не зважаючи на натовп, поцілував її руку — довго, пристрасно й ніжно.

Морленд же відступив у тінь, стиснувши кулаки. Його поразка була явною.

А Кетрін відчула, що вперше в житті вона дихає вільно.