Розділ 6.

Вечір у домі віконтеси Лоуелл обіцяв бути типовим: музика, картярські столи, танці. Проте саме там невидима напруга між Морлендом та сером Філліпом досягла апогею.

_______

Кетрін якраз танцювала з одним із молодих офіцерів, коли Філліп, проходячи через залу, почув знайомий сміх.
У затінку біля колон стояли кілька джентльменів. Серед них — Морленд, що самовдоволено жонглював словами:

— Леді Кетрін? О, вона чарівна, безперечно. Але жінки цього кола — це передусім вигідні партії. І я вже близький до того, щоб зробити свій хід. — Він осміхнувся, ковзаючи поглядом у бік Кетрін. — Вона занадто невинна, аби розуміти справжні правила гри.

Його супутники засміялися.

Сер Філліп завмер. Кров зашуміла у вухах. Кожне слово Морленда било по ньому, наче ляпас.

______

Він підійшов ближче, не приховуючи кроків.
— Цікаві у вас думки, містере Морленде, — промовив рівно, але очі його палали. — Та шкода, що ви дозволяєте собі подібні висловлювання про леді, яка заслуговує лише на повагу.

Чоловіки ніяково перемовилися, а Морленд усміхнувся ще ширше:
— Сер Філліпе, хіба ви теж не берете участі у грі? Чи, може, ваша ревність вас зраджує?

Філліп ступив уперед, скорочуючи відстань між ними.
— Я не дозволю, аби ім’я леді Кетрін зневажали. Якщо для вас це лише гра, то для мене — справа честі.

Їхні погляди схрестилися, мов клинки. У кімнаті запанувала тиша, кілька гостей із цікавістю спостерігали за сценою.

_____

Кетрін саме підійшла ближче, шукаючи Філліпа, і застала їх у момент, коли напруга досягла межі. Її серце стиснулося: два чоловіки, два різні світи — і обоє через неї.

Морленд, вловивши її присутність, вклонився, наче нічого не сталося:
— Леді Кетрін, дозвольте мені стати вашим супутником сьогодні.

Але її очі дивилися лише на Філліпа — в його обличчі вона бачила щось більше, ніж гордість. Там була справжня боротьба за неї.