Чудерляндія

Марвеліна ще не оговталася від події на озері, як вже опинилася в якійсь загадковій країні. Вона дуже здивувалася, коли до неї прибігли рожеві слоненята та блакитні бегемотики. Вони навперебій щось їй говорили, але Мара нічого не могла зрозуміти в цьому галасі. Вона охопила голову руками і хотіла втекти від цих кольорових створінь. На щастя дуже вчасно це помітив Грей – він хоч і став говорити, але свою природню здатність розуміти людей по їхньому погляду не втратив. І тільки завдяки його реакції на весь цей хаос, ситуацію вдалося виправити. Спочатку він гучно загарчав, а слоненята і бегемотики продовжили кричати і щось доводити. І тільки після того як Грей загавкав своїм гучним собачим голосом (бо цю здатність він не втратив, коли почав говорити) всі затихли, збилися до купи і почали з острахом дивитися на цю зловіщу, як вони думали, вівчарку. Коли нарешті настала тиша, Марвеліні стало трохи легше. А Грей продовжив говорити, тільки вже на зрозумілій для нас мові. Він не голосним, але доволі вимогливим тоном запропонував слоненятам і бегемотикам обрати одного, хто вів би розмову, бо коли вони говорять усі одночасно нічого не зрозуміло. Різнобарвні тваринки оживилися, щось пошепки обговорили і вийшло наперед одне слоненя, яке і стало вести розмову.
Доброго дня! Вітаємо Вас у нашій країні Чудерляндії. Вибачте нас за цей гвалт і невігластво, але в нас трапилася біда. Нашу королеву Ладу ІІ викрали монстри, а ми зараз живемо і в страху, і в розпачу. До Нового року залишився місяць, а ми не знаємо що робити. Її величність була чаклункою. Саме вона своєю магією змінювала у нас в країні пори року, а зараз цього зробити нікому. Саме тому навколо ще осінь, і зима не може вступити в свої права. Що буде далі з усіма нами ніхто не знає. Ніхто не може зарадити нашому горю.
Слоненя заплакало і по його щічках потекли рожеві сльози такі великі, наче яблуко. Група слоненят і бегемотиків теж почала плакати. Вони всі були у розпачі. Від почутого Марвеліна, Жоржина та Грей мовчки переглядалися. Кожен з них боявся порушити тишу. Вони не знали чи можна зарадити біді жителів цієї країни і якщо так, то чим. Перша оговталася Мара.
А чи можна зарадити вашій біді? Чи можна повернути королеву Ладу? Де і хто її переховує? І як взагалі можна врятувати Новий рік?
Слоненя перестало плакати, подумало і продовжило свою розповідь.
Наша країна Чудерляндія – це головне королівство серед семи королівст нашого чарівного світу. Крім неї є ще Денсленд, Ігроленд, Брудляндія, Музиколенд, Чистоляндія та Монстроленд. Саме в останньому королівстві живуть злі монстри, які вкрали Ладу ІІ. Король Монстроленду, Страхопудало Огидний, хоче захопити владу собі і зробити своє королівство головним. Це він дав наказ своїм монстрам вкрасти нашу королеву і тримати її в самому темному лісі, в самій глибокій печері своєї країни.
 
Для того, щоб звільнити Ладу, треба зібрати шість ключів – по одному в кожному королівстві. Тільки тоді можна відкрити двері печери, де переховують її величність. Але просто так ніхто не зможе цього зробити. Бо на шляху до омріяного буде дуже багато перепон і випробуваня. Мало хто погодиться пройти все це заради химерної цілі – повернути новий рік і зиму.
На останніх словах слоненяти всі почали знову плакати. Навіть у наших героїв почали навертатися сльози на очі. Але вони не розгубилися і не впали у відчай як жителі Чудерляндії, а почали між собою радитися як можна допомогти не тільки викраденій королеві і її підданим, а і всім на Земній кулі. Адже якщо Новий рік не наступить, то і у дітей не буде свята, подарунків і врешті новорічних канікул у школах. Жоржина, яка за весь час перебування у цій дивній країні не сказала ні слова, нарешті заговорила. Вона почала переконувати друзів, що це вони разом повинні визволити Ладу ІІ і скинути з престолу підступного Страхопудала Огидного. Вона декілька хвилин умовляла їх і приводила ще більше аргументів на підтвердження своєї думки. Нарешті Марвеліна та Грей погодилися з нею і вирішили не гаяти ані хвилини і вирушати в путь. Жоржина звернулася до рожевих та блакитних звіряток і розповіла їм про своє рішення. Радості різнокольорових створінь не було меж. Вони і сміялися, і плакали, і стрибали та обіймалися одночасно доти, поки Мара не стала розпитувати як дістатися до інших королівств і що їх чекає на шляху.
- Перший ключ – це ключ від брами нашого королівства. Його ви отримаєте прямо зараз. – сказало мале слоненя і наказало одному з бегемотиків принести ключ і віддати його Грею, бо кращого сейфу для ключів, ніж шия вівчарки, годі й шукати. Бегемотик швиденько десь збігав і приніс ключик, який став першим на шляху до визволення королеви. Він трішки злякано, а трішки розгублено підійшов до Грея і заплющивши очі абияк причепив ключ йому на нашийник. А саме злякане звірятко одразу ж втекло в гущавину таких як і воно створінь. Рожеве слоненя продовжило: «Дякую вам друзі, що ви згодилися допомогти і бажаю вам легкої дороги, а щоб пересуватися між королівствами було швидше з вами буде мандрувати рожева хмаринка, яка вас власне і привезла сюди.»
Але я не можу відвезти їх. Мене вже тричі викликали, тому мені час летіти. – сказала Рожева хмаринка – Та в мене є подруга Золота хмаринка, а звати її Заріна, але для мене вона просто Зара, бо ми ж друзі. Вона Вам допоможе. Я зараз її покличу, а ви її чекайте тут – вона зараз буде. І в той же час все навколо стихло і всі живі створіння, які були поруч просто розтанули, наче марево. І якби не ключ на шиї Грея, можна було б подумати, що все це їм наснилося. Не пройшло і трьох хвилин як з`явилася золота хмаринка. Почувши куди вони збираються летіти і те, що Марвеліна, Жоржина та Грей хочуть рятувати Ладу, Заріна аж рота відкрила від здивування. Бо вона ніяк не могла збагнути нащо їм замлянам рятувати королеву Чудерляндії. Адже в земному світі вже давно люди перестали вірити в диво новорічної ночі і навіть перестали святкувати це свято. Та Жоржина почала переконувати, що не всі люди не святкують новий рік, і що діти, взагалі залишаться тоді без подарунків.
- Врешті-решт, ми слоненятам і бегемотикам пообіцяли - завершила дівчинка свою думку.
- Добре, але тобі Мара прийдеться змінити свій вигляд. Тепер ти будеш така як Жоржина. В тебе зміниться все, навіть колір волосся та очей. Там, куди ми будемо летіти, це просто необхідно.
- Добре. Це не проблема. Так навіть цікавіше буде. – відповіла Марвеліна.
- Ой лишенько! – сплеснула в долоні хмаринка – Давайте поспішати, бо Страхопудало Огидний зачаклував час і переніс нас в 30 грудня. Тепер в нас залишилося два дні, щоб врятувати королеву. Інакше зими і свят більше ніколи не буде! То ж вирушаймо!