Історія ця трапилася у Франції – у маленькому містечку Вельєр, що на південному заході департаменту Сона і Луара регіону Бургундія. Початок її припадає на літо 20** року, коли до містечка разом з батьками з сонячної Вірменії приїхав хлопчик Левко.
Книга перша
Франція: Вельєр
Розділ 1
Левко
Левко має сім років. У нього карі очі й коротке русяве волосся, швидкі ноги й сильні руки. Коли він усміхається, на лівій щоці з’являється ямочка. Скільки Левко себе пам’ятає, у нього була іграшка – великий білий тюлень У. З роками хлопчик ставав вище, міцніше, кремезніше, а У – менше, слабше й сіріше. Але Левко його й досі любить. Спить із ним, годує, захищає. Буває, що й карає – садовить на стілець і пропонує подумати. От і зараз У сидить на стільці й думає, а на іншому стільці сидить сам Левко і також думає.
Справа в тому, що Левко дуже любить битися на шаблях, мечах та іншій лицарській зброї. У нього так багато цього військового реманенту, що вистачило б армію озброїти. Але армії в нього немає. Іноді гарцюють із ним Мама, Тато, Бабуся. Але ж які з них суперники? Дуже не бий! Обережно! Дотримуйся правил! Левко, звичайно, усіх перемагає, але часом у запалі битви щось травмується, розбивається й герць припиняється. Наприклад, сьогодні Левко випадково потрапив шаблею Татові у брову, Мамі – в око, а комп’ютеру – в екран. І тепер батьки ображено сидять за своїми гаджетами в іншій кімнаті, а він разом з тюленем думає. “Навмисне втекли, щоб не гратися,” – міркує Левко.
Хлопчик дуже любить своїх батьків. Тато в нього француз. Мама – українка. Але своєю батьківщиною він уважає Вірменію, тому що там народився й жив перші сім років. Як же він сумує тепер за своїми друзями! За Єреваном, де можна в спеку весело бігати між фонтанами. За холодним чистим озером Севан, яке впадає у небо. За привітними горами, де усе цікаво й чарівно. А тут, у Вельєрі, тільки річка. Та ще й купатися в ній заборонено. Нудьга...
Левко тихенько сповзає зі стільця і йде до своєї кімнати. Там, у шафі, нудяться його маскарадні костюми – капітан Крюк, Джек Горобець, Людина-павук, Бетмен, Ахілл, Халк, Сірий Вовк, Шер-Хан. Ех! Існували б вони насправді! Оце була б гра! Йому б іще кігті Росомахи! О-о-о... Як нудно... Ніхто не грає. Левко залазить у шафу й зачинає двері. Тепер нехай шукають... І раптом в голові сяйнула думка – піти на річку! Самому. Не питаючись. У нього там є одна справа. Левко непомітно вислизає з будинку й біжить до річки.