Я підійшла до сейфу і відкрила його за допомогою відмичок. І побачила пісочний годинник. В цей момент повернувся Ксандр. Він закрив сейф прямо перед моїми очима.
- Георгій, що ти тут робиш з своєю подругою!
- Тату! Я давно бачу, що ти тут! Дідусь сказав, що я готовий! Тепер я буду охороняти годинник.
- Ти не готовий в тебе чорне серце! А ви юна леді, як відкрили замок!
- Я... я за... допомогою відмичок... - тремтячим голосом прошепотіла я.
- Григорій до своєї кімнати. - нарешті сказав тихо Ксандр.
А Григорій розвернувся і пішов в кімнату. Але тільки я захотіла піти додому, як мене розвернув голос.
- Не пускайте сюди Григорія.
- Чому?
- Бачу ти наша родичка.
- Звідки... Ви...
- Звідки знаю. Тільки людина з прізвищем Мороз може відкрити сейф. Які б відмички не були. Навіть самі кращі.
- Я... Я не знала, що це важливо.
- Але це забикнуто не просто так? Не переживай тільки скажи ти щось нове відчула коли вперше прийшла?
- Так. Мене щось притягувало сюди, а потім... В мене проявилися сили я змогла витягнути автобус з води і врятувати себе і водія.
- Означає ти наступний хранитель.
- Хто?
- Хранитель часу. Ти повинна зайняти моє місце і захищати цей годинник від таких, як Григорій.
- Як ви можете так про власного сина?
- Він перейшов на темну сторону тому я його не рахую його своїм сином.
- Щось я вже нічого не розумію.
- Цей годинник, той що лижить в сейфі. Це св'ященний артефакт, який підтримує рівновагу в світі його охороняє наша сім'я і ми з покоління в покоління передаємо охорону. Раз Григорій перейшовна темну сторону то він не може бути хранителем.
- Але чому я? В мене є старша сестра і брат. А я тут до чого може ви переплутали?
- Ти сама сказала, що годинник тебе позвав значить твоє серце рветься до нього. Але не думай, що буде легко ти повинна будеш вивчити свою силу і уникай Грирія. Він може спробувати тебе перетягнути на темну сторону. А потім зламати рівновагу часу і простору.
- Добре, але всеодно в це майже не вірю.