Коли знову

    Я побігла в дім до Григорія спитати, що він дізнався з чіпа. І спитати коли поїде батько.

***

    Я прийшла до Григорія...

    - Що ти дізнався?

    - Нічого цікавого знайшов спільні фотографії батька і матері, і ще якоїсь жінки.

    - Покажи.

   Він показав спільну фотографію Анни і батька Григорія.

    - А я з нею вже говорила. Це його подруга він хотів її книжку видати. Як раз її я і знайшла. 

    - А що за книжка.

    - Любовний роман думала може щось, що допоможе відповість на деякі питання. Перестала раза три нічого цікавого. Нам треба ще раз туди сходити.

    - Добре через два дні підемо.

    - Добре. Я пішла додому підготуюся до наступної вилазки.

    - Бувай.

    - Бувай.

   Я прийшла додому зробивши уроки взяла сумку і стала складати: 

                Відмичка.

                Два ліхтарика.

                Мотузка.

                Голка.

                 Нитка.

                 Батарейки.

                 Камера.

    Портфель і сумку я склала. Я могла іти гуляти, але я сиділа і передивлялася карту нічого цікавого я так і не знайшла.

    Наступного дня школа ішла, як зазвичай, але в автобус ніхто не сів по дорозі назад. Я сиділа дивилася на нового однокласника який ішов пішки я йому помахала і ми поїхали далі але біля мосту водій збільшив швидкість і поїхав під міст прямо в воду. Не вспівши кліпнути я вже тонула, але якась сила виштовхала нас з автобуса, що тоді сталось ви дізнаєтеся в іншій книжці.

    Далі вилазка ми пішли в підвал він був не таким страшним, як першого разу я пішла до сейфу...