Таємниця прізвища Мороз

Правда підвалу

    - Все можна іти.

    - Добре, я за тобою.

  Було темно ми нічого не бачили там було темно. Я більше чула і відчувала місце ніж бачила. Але ми тільки доходили до ліфту. 

  В ньому висіла одна мало освітлююча лампочка. Спустився він швидко підвал був на два поверхи нище нас. Зайшовши в кімнату яка освітлювалася тільки моніторами розставленими по всій кімнаті. Ми йшли туди мовчки і я перша сказала.

     - Дивись там щось є.

  Я показала на тумбочку стоявшу трохи далі моніторів на ній був ржавий, але міцний замок. В цьому тусклому світлі ми підійшли туди я вже знала пароль він просто з'явився в мене в голові. Це був номер 2323. Мене щось тягнуло туди. Але невспівши підійти ми почули гуркіт зверху нам треба було іти Григорій взяв чіп який витягнув перед цим з програвача, а я кілька документів.

    - Нам треба іти.

    - Я візьму документи, а ти везьми чіп.

   Ми втікли з відти. Майже в той момент, як до нас зайшов помічник батька Григорія. 

    - Я мабуть піду додому і подивлюсь документи, а ти розглянь чіп.

    - Добре. Тебе провести додому.

    - Ні. Я думаю, я сама доберуся.

    - Ок. Значить до завтра. Зустрінемось вже в школі.

   Я прийшла додому і стала розглядати документи...




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше