Початок історії

   Ми поїхали на канікули не далеко від міста. Там був невеличкий табір в якому відпочивали туристи, наші знайомі і звичайно ми. Ми з меньшим братом прогулюючись коло вже знайомого нам табору відвідали свята наших знайомих. А потім ми помітили літачок (паперовий) на ньому було щось накреслено. І ми захотіли подивитись. Там була карта окресності табору і надпис: "відкрий четверті двері" і показано вхід до старої психіатричної лікарні.

      Там сиділо три працівника лікарня сама не працювала, але за нею спостерігали наші знайомі і ми попросили підійти до дверьки, яка дуже рідко відкривається коли ми її відкрили ми нічого не побачили. Але нам розказали, що в тій палаті ніхто не ночував, бо в ній відбувалися дивні речі. Ми хотіли вже йти з відти, як хтось із працівників натиснувши на стару плитку запустив механізм, якийвідкрив другу частину кімнати це була ванна під ванною була шторка, яка зберігала за собою якусь таємницю. За нею лежали документи які вели до мого дальнього родича це був брат мого дідуся Микола Мороз.

      Ще б трохи і забула познамитися я Мороз Вікторія мені 14 років. І це історія таємниця мого прізвища.

       Я знайшла внука цього чоловіка, бо він сам давно помер, а внук був майже мого віку йому було 16 років. І вже від нього я дізналася, що у його дідуся був підвал у якому він проводив більшість часу. А зараз в ньому проводить час його батько. Мені стало цікаво, що це за підвал в яому сидить вже не перше покоління Морозів. Ми з Григорієм внуком того Миколи стали розслідувати це діло були весняні канікули тому часу у нас було для цього достатньо, але Григорій навіть на канікулах вчив скрипку, англійську і фортепіано. Батько заставляв його робити це все навіть на канікулах. 

        Настав день коли його батько повинен був з'їздити на кілька днів. Як тільки він поїхав я прийшла до них...