Таємниця Проклятого Острова

2.3 Початок навчання

Зайшовши у першу ліпшу, я побачила там двох хлопців та дівчину.

   На вигляд ми були ровесниками.

   В одного з хлопців було гарне, злегка зкуйовджене, блондинисте волосся та великі чорні очі, в яких відображався навколишній світ.

   В іншого були світло-карі очі, які трішки закривало руде волосся.

   В дівчини були такі ж світло-карі очі, а руде волосся необережно лягало на плечі.

   Мабуть вона була сестрою рудоволосого хлопця.

   В каюті було одне вільне місце, тому я наважилась спитати, чи можна приєднатися до них.

   — Привіт, це місце не зайняте?

   Мій голос від хвилювання був дуже тихим та злегка тремтів.

   Сподіваюсь, вони почули та розібрали мої слова.

   — Не зайняте, можеш сидіти.

   Відповіла рудоволоса дівчина.

   — Я Ребека — сказала рудоволоса дівчина, коли я невпевнено сіла на вільне місце. — а це мій брат Браян. 

   Вона кивком голови вказала на рудоволосого хлопця, що сидів поруч.

   — Я Кай — представився блондин.

   — Приємно познайомитись, я Дженніфер.

   Після цих слів я спробувала видавити із себе посмішку.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше