Таємниця Проклятого Острова

2.2 початок навчання

Скажу чесно, хоть ми і жили в місті, що розташоване на березі океану, але я ніколи не була в порту, а кораблів бачила лише здалеку. Вони мені здавались такими маленькими, наче іграшкові, а мама казала що насправді вони більші за наш будинок. Тому я їх і уявляла трохи більшими за будинок, в якому жила разом з батьками.

   Ми підійшли до одного з кораблів. 

   Біля нього вже було багатенько сімей, що привели своїх дітей.

   Поміж людьми виднілися працівники в темно-синій формі. Вони заносили речі в багажне відділення корабля.

   Один з таких працівників підійшов до мене:

   — Доброго ранку, дозволете мені віднести ваші речі на корабель?

   — Так, звичайно. — відповіла замість мене мама.

   Чоловік у темно-синій формі взяв мої речі та поніс в сторону корабля.

   “ — Сподіваюся, що по прибуттю в академію, я зможу відшукати свої валізи.

   Ну добре, йди на корабель, а нам на роботу треба.

   Я обняла батьків та обережно піднялася по трапу на корабель. Трохи пройшлась по палубі, залитій сонцем, та в глянула на берег. Там стояли мої батьки та махали мені рукою на прощання. Я помахала їм у відповідь, та пішла обирати каюту.

   




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше