Загадки

Неля покрутилася, подивилася навкруги та відповіла:

— Не знаю. Мені здається, що якби просто закопати бочку, глечик чи скриню в піску, то їх би разом із піском потягли в океан сильні хвилі. А як ще пірати ховали скарби?

— Іноді в інших місцях. Тут є гроти, як у печері Бенагіл, з діркою зверху, але без входу з боку океану. Вони наповнені водою. Коли сильний відлив, вода відходить, виходить велика криниця. Мотузкою спускаються туди й забирають бочки із ромом чи золотом, — відповіла китаянка.

У Лоуренсо зухвалий вираз обличчя змінився милою усмішкою і якимось мрійливим поглядом, наче він щось згадав. Він почав розповідати:

— У нас якось історія була. Купалися ми у гротах. Далеко від дому. Не тут. Мені десь 20 було. Уявіть. Відлив. Ми купаємося, пірнаємо у звичайній печері. Я теж пірнув і раптом застряг між камінням, у якійсь ущелині. Смикався, намагався вирватися, а покликати нікого не можу на допомогу. Ну, думаю, кінець мені. Потім дужче смикнувся і раптом опинився в зовсім іншій печері, вузькій, як лаз. А там — повітря. Я з цікавості поповз далі. Там інша, нова, невелика печера, про яку ніхто не чув і не знав. І в ній золото. Скарб. Я вибрався з цієї печери. Лише золото залишилося там. Я й сам ледве вибрався, ледве живий, а як ще золото пронести з собою, якщо дуже вузький лаз?

І він замовк. На мить перед ними постала картина: печера, лаз, як сифонна труба під умивальником, а потім печера скарбів.

Потім усі розглядали стіни печери, може, й тут щось є. Неля пильно дивилася на загадку на листі, а потім щось шукала в мобільному. Екскурсоводка навіть зазирнула до неї у мобільний:

— Ви що, розшифрували?

Неля ще раз подивилася на криптограму Олів'є Левассера і сказала:

— Якщо подивитися на текст загалом, то я не можу його розгадати одразу тут, на місці. Потрібно багато часу. Я погано знаю французьку, а якщо зашифровували тамплієри, то це взагалі латина. У цьому шифрі немає початку та кінця слів. Я якось читала твір Агати Крісті: там треба було відкинути все зайве і залишити потрібне. Щось наче «лише око бачить» — тобто нісенітниця. Якщо весь шифр — нісенітниця, то залишаються дивні незашифровані символи, тобто D 22. Першу двійку намагалися прилаштувати до перекладу, як «2 голуби». Ну, може, ще цифри 7 або 77. Оскільки у масонському шифрі є схожий знак у вигляді літери «Г», тільки відбитий у ліву сторону, схожий на 7, тут важко зрозуміти: це таємні символи чи 7? Схожі.

Може, рука здригнулася. Ось тут усі символи написані з однаковою висотою, а тут 7 значно довші. А потім знак «/». Цього символу у шифрі немає. Тож, Gemini, Grok, допомагайте. Якщо 7 градусів західної довготи, це буде Фаро. Ні? Чи не це? Не вгадала. Іноді позначали D як довготу. Ви зараз сміятиметеся. Хе-хе. А якщо подивитися на східну довготу, то на 22 градусі довготи знаходиться селище Середнє в Україні. До речі, дивний знак у тексті, його немає серед шифру L, а посередині з центру йде лінія. У піратів це означає або напрям куди йти північний схід. Або 45 градусів. Тоді 45 градусів широти та 22 довготи. Біля Середнянського замку? Ви впевнені, що це не записка тамплієрів про скарб?

Гід сказала здивовано:

— Є одна версія, що це код тамплієрів. Коли Канюк захопив португальський корабель, там був тамплієр. Пірати поранили його смертельно, тому той передав Левасеру зашифроване послання з умовою, що якщо той не знайде скарб, то передасть записку іншому на зберігання, щоб нащадки знайшли інформацію.

Франциско похитав головою і промовив:

— Олів'є Левасер займався піратством біля острова Мадагаскар, деякі говорять про острови Реюньйон, Родрігес та Маврикій.

Бенедита додала:

— Хоча дехто шукає скарб на Сейшелах. У Португалії він не бував.

— Зрозуміло, — відповіла Неля.

Вона знову щось знову шукала в інтернеті.

Дівчина подивилася на їхні серйозні обличчя.

— Та годі вам. В Україні Олів'є Левассера точно не було. Якщо припустити, що D — це не довгота, то це 22 градуси південної широти, там є Мадагаскар. Біля нього плавали пірати. Навіть подейкували, що це піратський острів свободи.

Символ "/" означає кутові хвилини.  D – це могло бути Degree, кут, градуси.  Тоді D227/ могло означати 22 градуси південної широти 7 хвилин.  Чи, якщо враховувати ті 45, тоді буде 22 градуси південної широти та 45 градусів східної долготи. Це точка на карті. 

Ось тут Gemini описує цікавий спосіб відмітки на карті скарбів.

У самому коді масонів чи тамплієрів ніколи не робили прогалин. А тут величезна точка внизу аркуша із загадковими літерами, ніби спеціально намальована. ШІ пише, що якщо накласти листок із шифром на карту, наприклад Мадагаскару, то ця точка на папері вкаже місце, де знаходиться скарб.

Ось тут є стара карта Мадагаскару десь 1730 року. Схоже, піратська. На ній лише Мадагаскар. За розміром якраз наш аркуш із загадками. Якщо подумки прикласти, то це виходить на південь Мадагаскару. Саме біля океану. Угу. Google пише, що в тому районі була печера Алі-Баби. Ого. Казка виходить реальна. У казці говорили, що знайшли скарби, а не шукають. Так, інтернет, що думаєш? Ага. Ось тут написано, що потім Нажен знайшов скарб Олів'є Левассера і частину переховав на островах Іль-де-Франс та Родрігес. Іль Іль-де-Франс зараз називають Маврикій.