Зустріч

Екскурсоводка Мар'яна почала розповідати:

- Король Афонсу III наказав побудувати фортецю в XIII столітті для захисту південного кордону Португалії, використавши раніші римські та мавританські залишки, що вже були на цьому місці. Звідси, з цього пагорба, видно чудовий краєвид: річка, а там далі вже Іспанія.

Неля слухала та розглядала стіни замку. Тут висіла дивна табличка із зашифрованими літерами з крапками. Справа від замку була огороджена територія, яма, де копали засмаглі міцні чоловіки. Один виявився дуже знайомим — хлопець із чорним кучерявим волоссям. І, як завжди, у чорному: на ньому були чорна сорочка з короткими рукавами, коміром-стійкою та чорні штани. Жан. Він подивився на неї й не зробив вигляду, що знає її.

- Тут якась табличка з дивним написом: «ERA Mª CCCª XVII SABADO PRIMO DIA DE JULHO FOI ESTA PORTA E...MADA EM T[EM]PO DE REY D[OM] DINIS ERA COM.. .REINAR XVII DIA[S DE FEVEREIRO].» Тут знову тамплієри щось зашифрували? — запитала Неля.

Мар'яна подивилася, куди вказує дівчина, а потім почала відповідати:

- Тут зображено середньовічну пам'ятну кам'яну плиту (епіграфічний напис і герб), розташовану над південними воротами старого замку Каштру-Марин (Castelo de Castro Marim) у регіоні Алгарве, Португалія.

Плита висічена з місцевого пісковика і візуально поділена на дві частини:

Верхня частина: на ній висічено в рельєфі старовинний королівський герб Португалії епохи Бургундської династії. На щиті зображено п'ять малих щитів, розташованих хрестом, а по краях (на облямівці) видно замки.

Нижня частина: прямокутна лапідарна плита з висіченим середньовічним текстом каролінгсько-готичним шрифтом. Текст обрамлений простою рельєфною рамкою.

Що ж там написано?

Цей напис датується 1279 роком (за літочисленням «Іспанської ери» — 1317). Вона присвячена завершенню будівництва воріт під час правління короля Дініша I.

Текст середньовічною португальською латиною говорить:

«В епоху 1317, у суботу, в перший день липня, були споруджені ці ворота за часів короля дона Дініша, коли йшов рік його правління.»

Ця плита є найважливішим історичним документом, що підтверджує зміцнення та розвиток фортеці Каштру-Марин для захисту португальських кордонів у XIII столітті.

- Угу. Зрозуміло. А чому тут копають? Щось шукають? Знову тамплієри? - запитала Неля. 

Чоловік із групи не витримав:

- Чому Вам ввижаються тамплієри? Тут скоріше пірати. Тамплієри жили у замку Томар. Якщо бажаєте, можете приєднатися завтра до нас. Завтра буде екскурсія до замку Томар, шляхами тамплієрів.

Екскурсоводка трохи помовчала, подумала та сказала:

- Стосовно піратів. Давно біля Португалії плавали кораблі піратів та багатіїв. Були бої між ними, є потонулі кораблі зі скарбами. Самий розпал золотої доби піратства, яка тривала приблизно з 1650 по 1730 роки, тісно пов'язав Португалію та піратські хроніки саме навколо 1718 року. У 1718 році англійський король видав знаменитий указ про амністію — «Королівське помилування» для всіх піратів, які добровільно складуть зброю. Це повністю зруйнувало так звану «Республіку піратів» на Багамах.

 Цікаво, що закони, за якими жили ці розбійники — знаменитий «Піратський кодекс», багато в чому спиралися на правила, які ще в XVII столітті вигадав легендарний Бартоломеу Португальський. Він був одним із перших, хто задокументував правила поведінки на піратському кораблі.

Більше затонулих кораблів біля берегів Італії та острова Корсика.

Поширена езотерична теорія стверджує, що частина флоту тамплієрів та його багатства уникли арешту у 1307 році, вийшовши в море.  Згідно з цим міфом, ці таємні військово-морські традиції передавалися через мережі моряків, таємних товариств та каперів протягом століть, щоб знову з'явитися у Золотий вік піратства.  Є навіть версія, що символ тамплієрів череп та кістки породив прапор піратів.  Вони також мали чорний прапор і білий череп і кістки.  Іноді правда, пірати мали такий прапор: на білому тлі чорний скелет. Як у відомого пірата Олів'є Левассера на прізвисько Ла Бюз або «Канюк». 

Мар'яна трохи подумала та доповнила свою розповідь:

- Пірати використовували приховані гроти та скелі Алгарве для засідок на португальські та іспанські кораблі, що поверталися із золотом із колоній.  Місцеві легенди свідчать, що контрабандисти ховали у прибережних печерах товари та ром. 

 Регіон Алгарве — це цвинтар кораблів, і золото там справді шукали та знаходять.  Битва при Лагуші 1759. Недалеко від узбережжя Алгарве відбулася велика морська битва між Англією та Францією.  Французький флагман Océan і корабель Redoutable налетіли на мілини та затонули.  Залишки цих кораблів досі досліджують дайвери та археологи.  Природний парк Ріа-Формоза біля Фару.  У його водах Parque Natural da Ria Formosa знаходять безліч якорів та залишків суден римської, фінікійської та середньовічної епох.

Щодо тамплієрів. Після розпуску та заборони тамплієрів частина з них прийшли до Португалії, бо деякі тут до них були прихильні. Довгий час замок Каштру-Марин служив першою штаб-квартирою Ордену Христа (тамплієрів) в Португалії після розпуску. Вони змінили назву ордену і тут вже були як Орден Христа. Через деякий час вони перенесли свій штаб у вже відомий замок Томар. Подейкують, що тут вони заховали якісь свої документи. Можливо, їх і шукають ці археологи.