Таємниця Ордену Лицарів України

Глава 67 - Спорт України

 Місто Вінниця розташоване на березі мальовничої річки Бог, по берегам якої виросли  споруди спортивних товариств «Авнгард», «Спартак», «Динамо» і спортивно-юнацька школа №2, які виростили багатьох видатних спортсменів. Одним з них був Федір Петрович Ляховський весляр-байдарочник, учасник літніх Олімпійських ігор в Римі, триразовий чемпіон всесоюзної першості, переможець регат республіканського та міжнародного значення. На змаганнях представляв спортивне товариство «Спартак». Майстер спорту.
Федір Ляховський народився 14 лютого 1936 року в місті Вінниця. Активно займатися веслуванням розпочав у ранньому дитинстві, проходив підготовку в вінницької команди добровільного спортивного товариства «Спартак». Першого серйозного успіху домігся в 1960 році, коли на одномісній байдарці завоював золоту медаль всесоюзного першості в естафеті 4 × 500 м. Завдяки декільком вдалим виступам удостоївся права захищати честь країни на літніх Олімпійських іграх в Римі — брав участь в програмі естафети, разом з командою, куди також увійшли веслярі Ігор Писарєв, Анатолій Кононенко та Володимир Наталуха, зайняв у фіналі п'яте місце.

Після римської Олімпіади Ляховський залишився в основному складі радянської національної збірної і продовжив брати участь в найбільших міжнародних змаганнях. У 1962 році вдруге став чемпіоном Радянського Союзу, здобувши перемогу в естафеті, а в 1963 році здобув золото в запливі байдарок-двійок на 1000 метрів. Незабаром вирішив завершити кар'єру спортсмена. Після завершення спортивної кар'єри Федір Ляховський працював тренером з веслування на байдарках і каное. До смерті проживав в рідній Вінниці.

Видатною спортменкою Вінниччини була також Юлія Петріна Рябчинська. Юлія Рябчинська народилась у 1947 році в районному центрі Піщанка на Вінниччині, у багатодітній сім'ї. З дитинства працювала на ланах. В Піщанці закінчила школу. В атестаті мала дві трійки і одну з них з фізичного виховання. Юлія Рябчинська мріяла потрапити до естрадно-циркового училища, але її не прийняли. Юлія влаштувалась на курси медичних сестер у Вінниці (зараз Вінницький медичний коледж ім. акад. Д. К. Заболотного). Саме тут вперше побачила веслування і зацікавилася. Тренував її Анатолій Іванов з товариства «Динамо». 
Виступаючи за СРСР на мюнхенській Олімпіаді, вона отримала золоту медаль за перемогу в перегонах байдарок на 500 метрів. Підготував Юлію Рябчинську — чемпіонку Ігор ХХ Олімпіади (1972 р.) на байдарці-одиночці, чемпіонку світу (1971 р.) на байдарці-четвірці  Дяченко Геннадій Павлович — заслужений тренер УРСР (1968 р.), заслужений тренер СРСР (1973 р.).      
В 1973 році Юлія трагічно загинула. Через чотири місяці після олімпійської звитяги Рябчинська брала участь у тренувальному зборі на озері Палеостомі в Грузії і, упавши там у холодну воду, померла від переохолодження. Похована вона в рідній Піщанці.

Загалом річка Бог народила тисячі спортсменів водних видів спорту та заслужених тренерів і оздоровила всіх жителів Вінниці  та раптом прийшла війна. Багато спортсменів України загинуло на фронті, але спортивні товариства, як не дивно, продовжували працювати під час бомбардувань і постійних звуків сирен повітряних тривог. Життя тривало і молоде покоління виборювало своє право на спорт. У 2026 році пройшли у Вінниці Всеукраїнські змагання на байдарках та каное і ветерани спорту завітали вже, як глядачі та вболівальники.

- Привіт, Людмила Олександрівна. – Звернувся до тренера спортивної школи Микола. – Скільки приїхало учасників змагань.

- Доброго ранку, Микола. Всього буде 170 учасників зі всіх не окупованих областей України. Байдарка, каное і марафон.   

- Цікаве нововведення. Байдарочники проходять дистанцію, виходять на берег, пробігають з човном п’ятдесят метрів і знову гребуть.

- Чемпіонат України з веслувального марафону на байдарках і каное, присвячений пам’яті воїна-прикордонника Ігоря Присяжнюка. – Відповіла Люда. -Уже одинадцятий рік поспіль найсильніші веслувальники країни виходять на старт не лише заради спортивних результатів, а й щоб вшанувати людину, чиє життя стало прикладом сили духу, відданості справі та любові до України.

- Я про це не знав. Розкажи про нього.    

- Ігор Присяжнюк був багаторазовим чемпіоном України з веслування на байдарках і каное, майстром спорту України та членом національної збірної. Майже два десятиліття свого життя він присвятив Державній прикордонній службі України. У серпні 2014 року прикордонник виконував бойові завдання на Луганщині. Під час виходу з оточення в районі пункту пропуску «Довжанський» колона потрапила під масований обстріл реактивної артилерії з території фашистської Росії. Того дня воїн загинув, залишившись вірним Військовій присязі до останнього подиху. На урочистому відкритті були присутні батьки Героя, брат, дружина Алла та син Максим. Сьогодні він продовжує спортивний
шлях батька та представляє Вінницьку обласну організацію ФСТ «Динамо» України.

- Яка трагедія і все через покидьків з Московії. – Промовив Олександр Куркін. – Мій син теж воював добровольцем і був тяжко поранений. Сьогодні пам’янемо Ігоря Присяжнюка.

- Мені пора на старт. – Промовила тренер Люда і сіла в човен.

За нагороди боролися спортсмени різних вікових категорій. На коротких і довгих дистанціях, в одиночних та командних заїздах учасники демонстрували майстерність, витривалість і характер, а вболівальники волали           .

- Добавляй Василь, добавляй! Фініш!      
           
- Швидче, Марія, швидче! Ти зможешь! 

- Давай, Таня, давай!          

- Що Таня має дати? – Сміються жартівники.    

- А пам’ятаєте, як спортсмена і тренера Олександра Ткача перевіряла якась комісія? Заходять в його роздягальню, а там такий сморід від мокрих футболок та шкарпеток і всі напали на нього. А Ткач і видав: « А що може бути приємнішим ніж запах здорового чоловічого поту?!» Комісія посміялась і пішла. 

- А я пам’ятаю змагання коли суддя в мегафон кричить: «Ткач знімається з дистанції за те, що віз свого товариша Нєвського на хвилі.»   

- Хто знає, як там багаторічний директор «Спартака» В’ячеслав Настюк?    

- Вже на пенсії з онуками. Жаль, що нема вже багатьох з наших спортсменів.

- А ви знаєте, що тренер Люда на змаганні ветеранів у Фінляндії отримала п’ять медалей?
- Вона ще недавно в ополонку плигала на Водохрестя.  .
Так в спортивних змаганнях народжуються нові лицарі захисники України.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше