Глава 63 - Полювання почалося

На стіл заступника директора служби зовнішньої розвідки РФ генералу Рибачкіну оперативники поклали звіт по спостереженню за інтернетом. «Дописувач в фейсбуці про створення в Україні ядерної водневої бомби з аккаунтом Іван Богун ідентифікований з імовірністю в 93 відсотки, як доктор технічних наук Микола Кульчицький  і знаходиться в центральній правобережній Україні. Джерело: стаття на сайті обласної газети. Автор статті журналистка Ірина Михайлюк». Генерал підняв слухавку телефона.

- Зібрати на завтра о десятій годині нараду з участю представників наукового та оперативного відділів. – Наказав Рибачкін.        
           
Наступного дня, коли всі зібралися генерал Рибачкін сказав.  
- Перед кожним із вас лежить стаття журналістки з України, де вона обговорює з доктором технічних наук ядерні перспективи хохлів. Даю вам три хвилини на читання і чекаю на вашу думку     та пропозиції.          
В кабінеті запанувала тиша і кожен  з присутніх намагався вгадати, яку пропозицію чекає начальник. Ніхто не хотів підставляти свою голову під вибухи люті, які траплялись з генералом досить часто. Нарешті найбільш сміливий  з  офіцерів сказав.       

- Цей доктор наук посилається на дані з потужностей вибухів Тунгуського і Челябінського метеоритів на НАСА і з цим сперечатись неможливо. Очевидно, що це були ядерні вибухи,
але слідів радіоактивних ізотопів немає. Тому  висновок доктора Кульчицького правильний: це вибухи водневих бомб.   

- Я підтримую цю точку зору, але чому наша академія наук до цього ще не додумалася і не шукає, як це можливо? - Промовив полковник з наукового відділу.         
Ця репліка викликала у генерала Рибачкіна вибух гніву.         

- Ці старі бездарі в академії наук протирають штани за високу зарплату, а користі з них нуль! – Загорлав він. – Вони в один голос заявляють, що така реакція неможлива, а факти безперечні і б’ють їх по гладких пиках. А що, коли хохли вже знають секрет реакції і готують нам ядерні сюрпризи?!
Встав начальник оперативного відділу.   
- Нам необхідно знайти цього доктора наук, зібрати на нього всю інформацію і при можливості викрасти та допитати. Не факт, що він володіє всією повнотою інформації по цій темі. Можливо, його просто хтось використовує для дезінформації і залякування противника.

Шия генерала почервоніла і розширилася, як у кобри перед смертельною атакою.

- Наказую підняти сплячих агентів і знайти місце знаходження доктора наук Миколи Кульчицького. Встановити постійний зовнішній нагляд і розробити операцію по викраденню та отриманню всієї інформації по цій темі. Доповідати кожен тиждень мені особисто, як йде робота. Даю два місяці на розробку плану операції «Метеорит». Науковому відділу знайти серед наших науковців прихильників цього холодного ядерного синтезу і сформувати групу для теоретичного аналізу та експериментів.   Всі вільні.     
Коли всі вийшли, генерал сів в крісло і пригадав мольфара Михайла Нечая, який перед смертю просив зберегти формулу.

-З якими ідіотами доводиться працювати. – Подумав Рибачкін. – Можливо розгадка таємниці була зовсім близько, але два дебіла мольфара Михайла Нечая просто вбили.           

Начальник оперативного відділу Служби зовнішньої розвідки РФ Володимир Поляков стояв перед складним вибором знайти та викрасти доктора наук Кульчицького і не підставити під удар свого найбільш цінного агента в СБУ на псевдо Rat (Щур). Рат був начальником штабу антитерористичних операцій і давно працював на ФСБ за великі гроші. За останній рік СБУ викрила більше десяти агентів фашистської Росії і багато розвідувальних операцій були провалені, але виходу не було і доводилось ризикнути.

- Шифровку Рату встановити місце знаходження доктора технічних наук Миколи Кульчицького та зібрати всю інформацію на нього в найкоротший термін. – Наказав Поляков заступнику по агентурі. Доповідати кожен тиждень мені особисто.

Агент Рат і справді був схожий на гладкого щура. Він смертельно боявся викриття, але змушений був дати запроси у всі інститути України на розшукуваного ФСБ доктора наук Миколу Кульчицького, але в жодному з них такого не було! Рат повторив запроси на раніше працювавших співробітників за десять років, але всі відповіді були негативні. Такого наукового співробітника в ВУЗах України ніколи не було. Він змушений був сам поїхати в редакцію обласної газети до журналістки Ірини Михайлюк і це було помічено службою внутрішньої безпеки СБУ. В обласному центрі Рат доручив місцевому офіцеру майору Василю Собко  зустрітись с журналісткою і допитати, чим сильно його здивував. Ірина Михайлюк не раз брала інтерв’ю в управлінні спецслужби, він знав її особисто і симпатизував.   

- Як вести розмову про цього науковця, щоб не налякати Іру. – Думав Собко, їдучі в редакцію.

Він застав її за комп’ютером – вона писала чергову статтю для газети.          

- Доброго дня, Ірина Іванівна. – Привітався Собко. – Маю до вас деякі конфіденційні запитання. Тут є вільна кімната? 
Журналістка насторожилася. Прихід співробітника силового відомства до простих людей завжди викликає якусь тривогу.

- Можемо поговорити в кабінеті редактора. Він сьогодні у відрядженні.      
Вони пройшли в сусідню кімнату і сіли в зручні крісла біля столу.       

- Київ зацікавило твоє інтерв’ю з Миколою Кульчицьким і сама тема. Ви давно його знаєте? 
- Ми разом училися в технікумі і він інколи дзвонить, щоб  оприлюднити дослідження своєї громадської організації «Українська академія інноваційних технологій». Останнього разу він теж подзвонив і запропонував зустрітися по своїй останній роботі, а я трансформую розмову в інтерв’ю. Так мені вигідніше.           
Іра не хотіла давати номер телефона Миколи Кульчицького спецслужбі, щоб потім в разі чого не почуватись винною. 

- А який він як людина? – Запитав Собко.

- Порядний чоловік, лідер зеленого екологічного руху, очолював міський осередок Партії Зелених, патріот України. Живе то в місті, то в Києві. Я рідко його бачу. У мене навіть його телефона немає.  Статті його завжди цікаві, я розміщую їх на сайті газети і переглядів досить багато. Це все, що я про нього знаю.    
           
Собко подякував і пішов. Рат залишився незадоволеним. Він доручив Собку визначити місце знаходження Кульчицького, але нікому зі свого керівництва про це не доповідати. Це майору СБУ здалося підозрілим і він доповів своєму безпосередньому керівництву. Агент фашистської Росії  Рат відправив шифровку з попереднім результатом в ФСБ, але вона була перехоплена службою внутрішньої безпеки і почалося слідство. Через місяць агент Рат був особисто заарештований начальником СБУ генералом Василем Малюком, але 13 січня 2026 року генерал лейтенант В. В. Малюк був відправлений у відставку. Головний щур ФСБ сидів вище.