Глава 44 - Зрада влади Зе? Що далі?

         Всеукраїнські акції протесту у багатьох містах України в липні 2025 року — серія мітингів направлених проти підписання законопроекту №12414 — фактичного обмеження ліквідації незалежності Національно антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Вони розпочалися 22 липня 2025 року протестами в Києві, Львові, Дніпрі, Одесі та інших містах.
Протести викликані ухваленням Верховною Радою України законопроекту, а пізніше і підписанням президентом України Володимиром Зеленським закону про фактичне обмеження автономії Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціальної антикорупційної прокуратури (САП).         
Протести проти позбавлення незалежного статусу НАБУ та САП стали першими масовими протестами, спрямованими проти дій парламенту та президента  з часів початку повномасштабної агресії фашистської Росії.  Символом спротиву й об'єктом креативної боротьби стала картонка, через що протести назвали Картонною революцією або революцією на картоні, картонним чи картонковим майданом.    

НАБУ і САП здійснили прослуховування квартири бізнесмена Тімура Міндіча, близького до Володимира Зеленського. Джерела стверджують, що на записах є голос самого Міндіча. Ймовірну присутність голосу президента згадують як припущення. Жодного підтвердження чи оприлюднених матеріалів наразі немає.

Джерела «Української правди» повідомили, що детективи НАБУ і прокурори САП проводили негласні слідчі дії у квартирі бізнесмена Тімура Міндіча. Саме в цьому приміщенні п’ять років тому Володимир Зеленський святкував день народження.

За інформацією журналістів, на записах, отриманих у межах слідства, зафіксовано голос самого Міндіча. Він відомий як близький до президента підприємець і партнер у справах студії «Квартал 95». Наразі він не обіймає жодної державної посади, але фігурує у неофіційних зв'язках Офісу президента з бізнесом і політичним середовищем.

У матеріалі УП йдеться також про ймовірну присутність на записах голосу президента Зеленського. Втім, це лише припущення джерел, яке жодним чином не підтверджене — ні аудіоматеріалами, ні офіційними заявами. Жодна правоохоронна структура не оприлюднила змісту прослуховування, а сам президент не є фігурантом жодного кримінального провадження.

За даними слідства, НАБУ готувало підозру Тімуру Міндічу. Після початку розголосу він, ймовірно, залишив територію України. Джерела повідомляють, що спочатку він виїхав до Молдови, а потім — до Австрії. Однак офіційно цього не підтверджено: прикордонна служба, СБУ та МВС не надавали інформації про перетин кордону, сам Міндіч не з’являвся публічно, не коментував своє місцезнаходження, а у відкритому доступі немає даних про його розшук або обмеження виїзду. Формально місце його перебування залишається невідомим.

22 липня Верховна Рада ухвалила законопроект №12414, який змінює підпорядкування Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, розширюючи повноваження генерального прокурора. Зміни викликали критику з боку українських антикорупційних організацій, а також західних партнерів, зокрема країн G7.

У соцмережах з’явилося фото золотого унітаза з квартири Міндіча — воно стало емоційним тригером, який запустив хвилю публічної уваги до справи. Знімок, оприлюднений нардепом Ярославом Железняком, став медійною точкою входу у складну тему, яку складніше пояснити фактажем — прослуховування, підозри, законодавчий тиск. Таким чином переводять увагу аудиторії на візуальний об’єкт, через який легше викликати обурення чи іронію. Це не частина розслідування НАБУ, не доказ і не об’єкт провадження — а візуальна прив’язка для політичної та емоційної атаки, яка працює на фоні реального слідства і скандалу навколо Міндіча.

Станом на зараз не оприлюднено жодних записів, отриманих у межах прослуховування, які б свідчили про участь президента або будь-кого з посадовців у протиправних домовленостях. Тімур Міндіч також не отримував повідомлення про підозру. Жоден із вказаних фактів сам по собі не містить ознак правопорушення, однак викликає пильну увагу з боку медіа та громадськості через потенційні політичні ризики.
 Козацтво України не залишилося осторонь цих протестів і підтримало їх.

- Шановне панство! – Промовив Отаман на загальних зборах. – В Україні є спроба
узурпувати владу, але народ цього не допустить.          

- Щоби бути абсолютно чесними, потрібно визнати, що де хто з нас голосував за цю нікчемну владу, а тепер ми бачимо ознаки явної корупції і державної зради. – Сказав Микола. – Але ми не маємо права допустити диктатуру так званих «Слуг народу».

- Завтра потрібно всім вийти на майдан і підтримати протест молоді. – З гнівом в голосі озвався козак Василь. – Наші хлопці гинуть на фронті, а покидьки з влади грабують Україну!
 

В залі пронісся обурений гомін козаків полку імені Івана Богуна.

- Ми будемо протестувати доти, поки Верховна Зрада не відмінить цей ганебний закон.

- На нари корупціонерів!               
           
- Геть зрадників!     
Коли емоції трохи вляглися, отаман сказав.       

- Війна рано, чи пізно закінчиться і відбудуться нові вибори. Жоден з тих, хто голосував за цей закон не повинен знову прийти до влади. Нова влада має складатися з військових патріотів України, які довели відданість народу і державі.        

- Я особисто буду голосувати за ту партію, яка в своїй програмі скаже, як найкраще відривати ноги і голови рос-фашистським окупантам! – Промовив Микола. – А ще ця партія повинна буде тихо відновлювати ядерний статус України і ми знаємо, як це зробити.
Схвальний гомін пронісся по залу. Протести налякали владу і ганебний закон був скасований. Народ довів, що демократія в Україні існує навіть під час війни.