Глава 15 - Недоліки демократії

     У добу Афінської демократії громадянин, який був спадковим жителем Афін і не був рабом, мав право брати участь у роботі суверенних зборів. Розробка порядку денного зборів і повсякденне керівництво містом здійснювалися радою. Судові й аудиторські функції — великим журі. Членство як в раді, так і в журі надавалося за жеребом. Будь-який громадянин мав рівні шанси бути сьогодні правителем Афін, а завтра — верховним суддею.
Подібно до Платона та Фукідіда, Аристотель був проти такої демократичної форми правління. Всі троє вважали її незахищеною від неосвічених демагогів і вони мали рацію. В двадцятому столітті демократичним шляхом німці привели до влади Гітлера, який потім знищив Німеччину, почавши Другу світову війну.           
Козацька демократія мала деякі переваги, тому що не допускала до виборів гетьмана простих селян, але й вона не була позбавлена вад. Іноді і гетьмани зраджували більшість, яка їх обрала.       
     В період становлення української держави в політичних партіях теж йшли запеклі дискусії, яка форма правління має бути в державі.      
           
- Право вибирати владу має більшість при голосуванні на виборах. – Гарячково наполягав голова обласної організації Демократичної партії Анатолій Ющенко.           

- А як ви переконаєте цю більшість, що саме ви бажаєте їй добра, коли всі засоби масової інформації знаходяться в руках комуністів, які влаштували голодомор і репресії? Під впливом їх демагогічної брехні більшість голосує за своїх гнобителів. – Опонував голова Народного Руху Степан Вовк. – Щоб вилікувати спотворену свідомість більшості доведеться пройти через десятиліття людських страждань за скоєні політичні помилки.

- Звичайно найбільш швидким і ефективним є прихід до влади національно орієнтованих військових, які швидко і рішуче проведуть економічні, політичні і соціальні реформи, без парламентської пустопорожньої балаканини. – Промовив полковник Олександр Нижник. -Але Європа засуджує такі методи і народ України ще довго буде «наступати на граблі» і розбивати собі лоба   
.
- Це велика проблема, коли в суспільстві немає національної сили, якій довіряє народ. – Взяв слово Микола. – Раніше такою моральною силою була церква і багаті ділились частиною свого багатства з бідними. Вони будували лікарні, школи, відкривали університети, музеї і театри, а тепер авторитет москальської церкви занепав, а української ще нема. Полковник Нижник правий. Якщо хочеш, щоби діти не спалили самих себе, не давайте їм сірники. Право керувати державою має лише порядна, патріотична  і професійна меншість. Як дещо грубувато сказав Едгар По: «Більшість завжди неправа, тому що більшість людей це ідіоти». В сучасних умовах авторитетним лідером суспільства має стати Українське козацтво, яке завжди було лицарським орденом і Українська національна церква.

     Думки знову розділилися і це підтвердило слабкість демократії для швидких змін заради покращення життя людей та утвердження України, як самостійної незалежної держави.
Аристотель був правий пропагуючи обмежену демократію, де важливі рішення приймається освіченими, порядними патріотами і професіоналами своєї справи. Сполучені Штати Америки цю істину зрозуміли і довгий час жінки не мали права голосувати при виборі влади через прийняття рішень на емоціональному і часто помилковому рівні. Лише згодом після утворення громадянського суспільства, таке право жінкам  було надане. Подальша історія довела правильність слів Миколи, але народ їх не почув, не зрозумів і заплатив за свої політичні помилки кров’ю та життям своїх дітей. Голосування «по приколу» за коміка дорого коштувало Україні і забрало тисячі людських життів.