Глава 7 - Нащадок

Микола Кульчицький народився відразу після Другої світової війни, коли кремлівські фашисти хотіли знову заморити голодом Україну в 1947 році, але врятувала Українська Повстанська Армія. Вона вела бойові дії проти військ НКВС і кат Сталін побоявся загально українського повстання. Незважаючи на масовий терор українців, брехливі обіцянки амністії і тотальну пропаганду комуно-фашистів, УПА воювала до 1956 року, а останній бій відбувся 14 квітня 1960 року в Тернопільський області    .

Коли малюк підріс, то запам’ятав слова бабці Анастасії.          
           
- В 1933 був штучний голод, щоби вбити всіх українців. Нас врятувало лише чудо і зроблене моїм батьком Владиславом добро одній єврейській родині. Архангел Гавриїл сказав, що ти увійдеш в історію життя.  
           
Ці слова не справили на Миколу сильного враження, але врізались в дитячу пам'ять. Не мали на нього суттєвий вплив ні комуністична пропаганда, ні червоні прапори демонстрацій. Його цікавила лише астрономія і астрофізика. Він самотужки вивчив сузір’я зоряного неба, теорії виникнення Всесвіту і вважав це істиною, але значно пізніше з’явились сумніви. Проте, він був звичайним простим хлопцем, як і мільйони його однолітків і не дуже старанним в школі. Лише історична родова пам'ять про предків відрізняла його від інших.        

- Всі наші пращури Кульчицькі були священниками і вчителями. – Розповідав йому дідусь після реабілітації і повернення зі сталінського концтабору, куди він попав по брехливому доносу, відбуваючи термін ув’язнення в 25 років. – Сім століть вони служили Богу і людям, і лише я вже не став священником. Наш родовий герб Драго Сас відомий від часів короля Данила Галицького, але нікому про це не розповідай. Донощиків у московських окупантів в України серед людей дуже багато. Наше прізвище походить від села Кульчиці, яке знаходиться десь в Західній Україні. Про це мені розповів мій батько священник Іоан.

- А як прадід Іван попав на терени Поділля? – Запитав Микола.          
           
- Він не хотів йти в австрійську армію і, нелегально перейшовши кордон, поступив в російську семінарію міста Холм. Тоді це місто входило в російську імперію, а далі його направили в подільське село. Тут народилося дев’ять моїх братів і сестер.
Наша родина пережила Першу і Другу світові війни, більшовицькій терор і голодомор. Лише я залишився живим.   

- А церква, де служив прадід вціліла?      
           
- Так, але із дзвіниці зірвали дах. Ми маємо туди поїхати і встановити огорожі на наші могили. – З сумом промовив дідусь.
           
Поїздка в село Печера відбулася і було встановлено дві могильні огорожі зварені із зібраного металобрухту. Сільське кладовище позаростало чагарником і лише один хрест на могилі прадіда стояв серед кущів кропиви.       
           
- Навколо могили померлих від організованого комуністами голоду 1934 року. – Промовив дідусь. – Мій батько – священник був засновником товариства «Просвіта» і заповів поховати себе біля закатованих голодом членів товариства.           

Вони стали на коліна і помолились за померлих. Спогад про ці події залишились у Миколи на все життя        .

     Пройшли роки і Микола став інженером. Вибух Чорнобильського ядерного реактора сколихнув спляче суспільство і була створена екологічна асоціація «Зелений світ», де Кульчицький став одним із лідерів. Під кінець існування комуно-фашистської імперії СРСР була створена партія «Зелених» і Микола очолив міську організацію. Україна виборола своє право стати самостійною незалежною державою, але це був лише початок боротьби проти зазіхань московських імперіалістів. Знаходячись у вирі політичних подій, Микола зустрів однодумця інженера, що займався теоретичною фізикою атомного ядра. Ця зустріч стала доленосною для розуміння основного секрету Природи.