Глава 2 - Оукраїна

Оукраїна народилась 8 тисяч років назад з Трипільської культури і тому її календар найстаріший у світі. Надзвичайно важливий вклад у відновлення нашої історичної пам’яті зробив археолог чех Вікентій Хвойко. Він покладався на свою надзвичайно розвинуту інтуїцію, підкріплену знаннями й багаторічним досвідом. Дійсний член 11-ти наукових товариств. Автор кількох десятків друкованих праць, які заклали джерельну базу археологічного вивчення давньої історії Середнього Подніпров’я: «Кам’яний вік Придніпров’я» (1901), «Поля поховань в Середньому Придніпров’ї» (1901), «До питання про слов’ян» (1902) та інших.       
Своїми дослідженнями доводив принцип автохтонізму, згідно якого на основі місцевого населення, що проживало в даному регіоні з доісторичних часів,
сформувалася південно-східна гілка слов’ян. Все це ми знаємо сьогодні, а в десятому столітті деякі мольфари одягнули на себе  чернечі ряси і створили Печерський та інші монастирі.

Мольфар Макарій з побратимами заснував невеличке поселення біля Манявського водоспаду. Тут була побудована церква  Манявський скит і приміщення для школи. Мольфари повинні були вчити молодь і передавати їм свої знання. Печера з реліквіями прибульців була недалеко, але значно вище в горах.
Макарій знову зібрав раду.

- Братія. Чернець Антоній заснував монастир на київських горах і ми маємо йому допомогти. Я впевнений, що це буде головний монастир Оукраїни. Там має бути і бібліотека з літописами, але календар повинен бути наш слов’янський. Зараз у нас 6573\1160 рік від визначення меж моря після Чорноморського потопу і наші літописи мають мати саме такі дати. 

    Чорноморський потоп стався після сильного землетрусу, який зробив розкол  в землі - проливи Босфор і Дарданели. Прісноводне озеро перетворилось на Чорне море, а люди сприйняли це, як всесвітній потоп.

- Кого з учнів ми можемо направити в Київ для допомоги Антонію? – Запитав Макарій.

Мольфари запропонували найбільш здібного хлопця з учнів на ім’я Нестор.

- Скільки йому років?         
           
- Нестору чотирнадцять років і він може добре писати. – Відповів мольфар Теофіл. – Це мій найкращий учень           .
           
- Покличте його до мене. – Попросив Макарій. 

В хату увійшов худенький хлопчик невисокого зросту і став у дверях.

- Сідай Нестор. – Сказав Макарій. – У нас до тебе є важливе доручення. Ти повинен піти в Київ і стати помічником ченця Антонія. Ти умієш добре писати і малювати?

- Так. Пан Теофіл кажуть, що в мене найкращий почерк.         

- Це добре. Антоній живе в печері і тобі теж доведеться копати нові печери, а також побудувати з братією церкву та надземні приміщення. Ти вже знаєш історію Оукраїни, будеш записувати минулі події і сучасні. Про наше таємне братство ти не повинен нікому розказувати. Ніхто не повинен знати, що саме ми послали тебе в Київ. Присягни на вірність братству.

- Присягаю берегти таємниці братства.   

- З Греції через Валахію скоро повинен йти щорічний обоз до Києва. Ти приєднаєшся до нього і на мулі доберешся до Печерського монастиря. Антонію скажеш, що вчився грамоті в Хусті в церковній школі і хочеш бути його учнем та помічником. Якщо буде на те воля Божа, ім’я твоє стане безсмертним у віках. Готуйся до походу і служіння нашій батьківщині Оукраїні.

Свою місію Нестор-літописець виконав. Він став дияконом і автором «Повісті минулих літ». Цей твір був складений на основі сучасних автору подій, літописів, народних переказів і оповідань.