Глава 4

КАТЯ

Всю дорогу Ольга мене повчає. Каже, що я заслуговую на щастя і всі оті бла-бла-бла. Слухаю її, хитаю згідно головою і знаю своє. А кому ж, як не мені, знати, чого я хочу.

Виходимо з авто у дворі готельно-розважального комплексу, де нас зустрічають та супроводжують у зал, де відбудеться ділова зустріч. Тут уже людно та гамірно, грає спокійна лірична музика у живому виконанні. Красиво оформлений здоровенний зал. Повно народу, купа знайомих облич. Може, я все ж не даремно пішла на цю зустріч. Можливо, є реальний шанс піднятися на інший рівень у бізнесі та розширити компанію. Бо саме це мене реально цікавить.

Вітаємося з представниками інших компаній. Але при тім моя Оля вже вийшла на полювання. Оглядає всіх довкола, приглядаючи собі потенційного кавалера чи то, може, жертву. Звісно, це мій сарказм, але, якщо чесно, не щастить моїй помічниці з коханням.

Доки Оля активно знайомиться, підтримує жваві розмови, я тримаюся осторонь. Чекаю, доки почнеться та сама зустріч. Мене хвилює, що собою представляє корпорація «Золота підкова». Хто її власник і які має пропозиції.

Видихаю, коли нарешті всіх запрошують у зал для конференцій.

Не люблю сидіти попереду, тому тягну Олю у задні ряди. Вона бурчить, але йде зі мною.

Коли всі всілися, нарешті на імпровізований подіум виходить старший чоловік, який і має вступну промову. Яку я слухаю через слово. Бо тут лише пояснення, для чого нас запросили, та які теми будуть обговорюватися і які будуть пропозиції для співпраці.

Закінчивши свою промову, чоловік запрошує організаторів, меценатів та винуватців цієї події. Першим виходить Ярослав Коляда — відомий шоумен та власник чималої компанії ювелірних виробів «Карат». Другим запросили теж власника ювелірного заводу — Якова Шуберта. Про цих людей я лише чула, і це досить відомі особистості у бізнес-колах. Тож не дивно, що вони організували таку зустріч, але тепер цікаво почути стратегію цих людей. Я вже приготувалася слухати, що скажуть ці джентльмени, як чоловік заявляє, що це іще не все і останнім запрошує головного організатора сьогоднішньої зустрічі.

— Отож зустрічайте, Андрій Станіславович Троян.

Я навіть дихати перестала. А коли серце заколотилося в шаленому ритмі, саме себе переконую, що цього бути не може. Мені це точно причулося...

— Катю, це той самий легендарний Троян. В нього мережа ювелірок по всій Європі. Він мультимільярдер. З таким варто мати справу...

На мить зажмурюю очі і мовчу. Лиш в умі коментую слова своєї помічниці. Такого варто обходити стороною. Не лише його, а й його сімейку. Звісно, переможців не судять, та все ж співпраці з цим чоловіком точно не буде. Мені таке щастя не потрібно. Вже одного разу попеклися. Таких партнерів потрібно стерегтися та оминати.

Зітхаю. Мені вже й не цікаво, що за співпраця, які умови. Мені просто хочеться забратися звідси геть. Даремно тільки час витратила. Краще провела його з сином.

Дуже хочу залишити це місце, але розумію, що мушу дочекатися закінчення цієї промови. Не хочу привертати до себе зайвої уваги.

Виймаю телефон, вимикаю звук і просто розгадую сканворди у спеціальному додатку. Оля поруч невдоволено шипить. Коментує. А я намагаюся вдавати незворушність. Але всередині мене все кипить. Я ненавиджу Трояна за його підлість. Серце гуде від образи та злоби.

— Катю, а цей Троян нічогенький, — знову шепоче моя помічниця.

Я ж, не відриваючись від розгадки сканвордів, холодно кидаю.

— Навіть не мрій. Він одружений.

— Ой, та бачила я оту його тараньку сушену. — відриваюся від телефона, а Оля продовжує. — В нічному клубі витанцьовувала напідпитку. Одні кості та шкіра, інша справа я, — вказує вона рукою на себе, знявши підборіддя догори. — Все при мені.

Лиш закотивши очима та зітхнувши, знову втуплююся в телефон.

— Ти без сумнівів богиня, — підтримую сарказм дівчини.

— А то! — пошепки хизується Оля, знову показово задерши носа догори.

— Оль, як знаєш. Я тебе попередила...

— Лялечки, ану тихо, — оглядається на нас чоловік перед нами.

Ми з Олею переглядаємося і, коли чоловік обертається від нас, вона морщить носа, чим смішить мене. Хоча насправді я дуже нервую. І не можу дочекатися, коли це все дійство закінчиться.