Таємниця невидимого острова. Том 2

Глава 7. Серфінг

Зненацька пролунав удар гонгу, відлуння від якого здійнялося над бухтою. Софія мимоволі здригнулася і відразу погладила Сніжку, яка вочевидь була вже досить втомлена.

- Починається! Перший відбірковий тур! - штовхнула Софію в бік Рут.

Дівчата глянули на стартовий майданчик, що знаходився праворуч на пірсі. Там скупчилися один біля одного всі учасники змагання. То були юнаки приблизно одного віку в спеціальних обтислих костюмах з номерами на спинах. Кожен тримав свою дошку. Дівчата відразу впізнали Ріка, адже його дошка вирізнялася від усіх яскравим сонячним кольором. Хлопець виступав під сьомим номером.

Раптом у повітрі почала лунати музика! Хоча навколо не було видно музикантів, Софія відразу впізнала енарф. Адже тільки він міг народжувати таке глибоке і водночас таке легке звучання. Здавалося, повітря, море, небо, - все навколо заповнила собою мелодія самого життя.

Софія глянула на дівчат. Феліція вочевидь теж була розчулена, у неї відразу аж очі засвітилися.

- Мабуть, таки знайшовся той енарфіст, про якого розповідала Люсі, - посміхнулася про себе Софія.

Наївшись горішків, Сніжка вже мирно дрімала, скрутившись клубочком у дівчини на руках. Тож Софія обережно переклала звірятко в рюкзачок.

Тим часом хлопці були вже на воді. Лежачи на дошках, вони відпливали до центра бухти, намагаючись триматися якомога далі один від одного.

 А прямо з моря почав дути доволі сильний вітер, який здійняв чималі хвилі! Гойдаючись на них та зберігаючи рівновагу, хлопці опинилися на дистанції між собою. Кожен із них вже був на серфі, намагаючись вловити ритм хвиль та відчути танець моря, щоб влитися у гармонію музики й водної стихії.

Над бухтою пролунав чоловічий голос, немов із гучномовця:

- Пані та панове! Перший етап змагань має назву “Мінливий вітер”! Це візитка кожного учасника, яка була підготовлена ними заздалегідь.

І тут дівчата стали свідками незвичайного видовища! Хвилі не були надто високими. Але різкі та неочікувані пориви вітру підганяли їх, женучи то в одному, то в іншому напрямку.

- Хлопцям треба зорієнтуватися, зуміти відчути інтуїтивно напрям вітру, на інше тут і часу немає! - прокоментувала Рут.

Дівчата, затамувавши подих, слідкували за юнаками. Кожен із них під музику виконував свої трюки: підстрибував, гойдався на хвилях, різко міняв положення. А кадет військового ліцею, який виступав під номером чотири, навіть кілька разів сальто примудрився зробити!

Але раптом учасника з номером шість збила бурхлива хвиля! А юнак з номером один не зміг сам утримати рівновагу і шубовснув у воду! Номер два і номер десять зненацька налетіли один на одного і теж попадали!

Через непередбачуваність напряму хвиль хлопці один за одним зісковзували зі своїх серфів. Після цього вони поверталися вплав до пірса.

- Тепер тим учасникам продовжувати змагання забороняється, - пояснила Рут, кивнувши у їх сторону.

До цього часу у Ріка все виходило добре. Він тримав рівновагу, безпомилково демонстрував підготовлені трюки. Хлопцю добре вдавалося взяття хвилі, катання на ній і повороти. Він з азартом виконував стрибки й обертання. Але при переході з однієї позиції на іншу інколи втрачав рівновагу.

Софія та подруги дуже переживали за Ріка! До них донеслася розмова хлопців, що сиділи попереду:

- У Ріка добре виходить скорочення, але про техніку польоту я б цього не сказав!

Раптом з трибун, де сиділи вболівальники від гільдії ювелірів, почали голосно лунати викрики:

- Мага геть! Номер сім в калюжу сів!

Софія з обуренням глянула у їх сторону, а потім на Ріка.

Хлопець якраз підстрибнув і спробував зробити сальто - та спроба виявилася невдалою! Однією ногою юнак ковзнув у воду, але вочевидь дивом не злетів із дошки!

- Тільки не це! - схвильовано вигукнула Софія.

На щастя, хлопцю вдалося миттєво зорієнтуватися. Він вловив наступну хвилю і за мить зміг знову опинитися на гребені!

Дівчата видихнули з полегшенням.

Та раптом Рік обернувся туди, звідки летіли образи, й пригрозив кривдникам кулаком. Через це він вчасно не помітив зміну висоти хвилі та відразу втратив рівновагу! Йому ледь вдалося розвернутися й знову взяти старт. Це сталося за лічені секунди. Та Софія знала, що й судді все помітили…

І щойно вона про це подумала, як коментатор оголосив:

- За неспортивну поведінку під час змагання в учасника під номером сім знімається один бал!

- Це несправедливо! - заволали вболівальники на трибуні Академії. Але судді не звернули жодної уваги на їхні крики та свист.

- Гляньте! - раптом з обуренням вигукнула Софія. - Я щойно бачила, як учасник з номером чотири щось жбурнув просто Ріку під ноги!

Хлопець саме хитнувся вбік і ледь не впав! Через несподівану перешкоду Рік втратив потрібну мить, і тепер йому прийшлося ловити наступну хвилю, щоб почати виконувати фрагмент програми спочатку.

- Чому нахабу не дискваліфікують за це?! Впевнена, що хоч хтось з журі теж це бачив! - не вгавала дівчина.

- Та заспокойся, - саркастично заявила Рут. - Витівка кадета військового ліцею навряд чи буде взята до уваги.

- Чому?!

- Думаєш, хтось захоче заїдатися зі службою безпеки?

Софія лише зітхнула, спостерігаючи, як більшість хлопців один за одним злітають з дистанції, невдало виконуючи сальто чи ще якийсь елемент. Дівчина помітила, що з шістнадцяти конкурсантів лишилося лише шестеро!

Рік теж поки що тримався. Але Софія побачила, що свою програму він вже виконував не так блискуче, як на початку. Дівчина усвідомила, що він засмучений і роздратований.

- Треба якось підтримати Ріка, - мовила Софія дівчатам.

Подруги здивовано глянули на неї.

- Що ти пропонуєш? - діловито поцікавилася Рут.

- З трибун ювелірів і військових час від часу летить щось принизливе у бік суперників, - відповіла дівчина. - А що як ми навпаки придумаємо якусь “кричалку”, яка б підбадьорила Ріка?




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше