Глава 6. Бухта

Подруги мовчки розгублено спостерігали, як Слім зник у своєму будиночку, гучно грюкнувши дверима.

У душі Софії радість раптового порятунку змінилася тривогою.

 - Для наглядача я тепер ворог номер один. І від цього слід чекати одних неприємностей! - скрушно мовила вона.

- Та не зважай ти на Сліма! Ну хто тут його погроз боїться?! - фиркнула Рут.

- Хтозна… - задумливо протягнула Феліція.

Раптом Софія стріпнула головою, ніби відганяючи від себе всі неприємні думки.

- Дівчата! Швидше ходімо на змагання! Ми вже можемо спізнитися! - змінила вона тему розмови.

- Так, уже треба хутко бігти на омнібус, - погодилася Рут, і дівчата ринулися до брами.

На зупинці подруги сіли на омнібус номер чотири. Він рушив, і Софія з цікавістю спостерігала з вікна за краєвидами, за смугою моря, що наближалася здаля. Адже в цьому районі міста дівчина ще не бувала.

Тим часом Сніжка висунула свою цікаву пухнасту мордочку з рюкзака і почала принюхуватися довкола.

А Рут чомусь була сьогодні балакучіша, ніж зазвичай. Вона розповідала подругам:

- Змагання проходять у спеціально обраній і підготовленій для цього бухті, - повідомила дівчина. - На одній зі скель облаштоване місце для суддів, на іншій - для магів, які роблять потрібні хвилі та потоки повітря. За магами ведеться спостереження. Спеціальна людина із відділку жандармерії, яка має додаткову магічну освіту і спеціалізацію, слідкує, щоб вони чесно і неупереджено виконували свої обов’язки.

- Ого! Все так серйозно?! - здивувалася Софія.

- Ще б пак! Серфінг у Лундмарку - найпопулярніше видовище і збіговисько для всіх, - глузливо докинула Рут. - Починаючи від бідняків, які можуть спостерігати здаля, і закінчуючи королівською родиною, яка має там свою спеціальну ложу.

Софія відчула, як у грудях щось неприємно защемило.

- Он як, - тільки й мовила вона, гладячи білочку, яка вже видряпалася назовні та сиділа в неї на колінах.

- Тут можна помітити, як ніде, ворожнечу й суперництво між гільдіями, - продовжила Рут. - Окрім того, бурхливі хвилі надихають місцевих на бурхливі суперечки. Чула, що вболівальники не раз чубилися між собою, сперечаючись про те, серфінгіст якої гільдії вправніший. Так що змагання із серфінгу раз на три місяці - у нас знаменна подія, - іронічно додала подруга.

Тим часом омнібус зупинився на кінцевій зупинці:

- Бухта для серфінгу! - оголосив кондуктор.

За розповідями Рут дівчата й не помітили, як дісталися до своєї зупинки. Коли Софія вийшла, у неї аж голова пішла обертом від строкатого й шумного видовища. Звідусіль продовжували під’їжджати омнібуси та приватні шикарні карети, сходилися люди.

Софія притримала Сніжку, яка сиділа в неї на плечі. Дівчина трохи переживала, щоб тваринка не злякалася шуму і не дременула кудись.

З німим подивом Софія помітила, що підступ до трибун велетенським півколом перегороджувала прозора срібляста чарівна сітка! Вона здіймалася догори, ледь коливаючись у повітрі.

- Магічна захисна сітка! - у захваті констатувала Феліція.

- Так! У кого немає коштів на квиток, може спостерігати за дійством здаля. Решта - проходить туди, - простягнула руку Рут.

Софія побачила величний арковий вхід, що виблискував золотом на сонці. Крізь нього проходили гарно вбрані чоловіки й жінки, показуючи завчасно придбані квитки контролеру.

- А як же ми? - стривожилася Софія.

- Не хвилюйся, за наказом Його Величності, студенти Лундмарка можуть відвідувати змагання безоплатно, достатньо мати із собою студентський жетон, - заспокоїла її Рут. - Окрім того, кожен навчальний заклад бронює місця для своїх студентів. Тож ми підемо до трибуни Магічної Академії, - мовила вона, ведучи подруг до арки.

Раптом з натовпу дівчина почула знайомий хлопчачий голос:

- “Лундмаркський вісник”! Купуйте “Лундмаркський вісник”! - лунало на узбережжі.

Дівчина пошукала очима Ніка. І відразу побачила знайому худеньку постать у гущі натовпу. Нік діловито й спритно проштовхувався поміж дорослих. Вимахуючи стосом газет, він дзвінко вигукував:

- Найсвіжіші новини! Жандармерія викрила й знешкодила лігво контрабандистів у катакомбах! Частина бандитів заарештована, але деяким вдалося втекти! Підозрюється особливо небезпечна поплічниця головорізів, дівчина 15-16 років! Сині очі! Темне волосся, заплетене у дві довгих коси! Востаннє бачили у старомодному платті волошкового кольору!

Софія інстинктивно втягла голову в плечі.

- Добре, що завдяки Феліції у мене хоч сукня інша, - пронеслося в неї в голові.

Тим часом Нік не вгавав:

- Найгарячіші та найправдивіші новини лише у “Лундмаркському віснику”! Безвісти зниклі моряки раптово повернулися на кораблі з чорними вітрилами! Корабель ще й досі знаходиться в порту Лундмарка!

Помовчавши якусь мить і трохи відхекавшись, хлопчик продовжив викрикувати:

- Купуйте “Лундмаркський вісник”! Лише тут ви знайдете найактуальніші новини культури та спорту! Спортивні аналітики прогнозують перемогу представника військового ліцею на змаганнях із серфінгу!

В цей час дівчата вже пройшли крізь арку, продемонструвавши контролеру свої жетони.

І раптом Софія помітила Ріка! Він швидко нісся кудись повз них зі своєю дошкою!

- Ріку! - гукнула його Софія.

Юнак швидко обернувся, шукаючи її поглядом. Побачивши дівчат, він привітно посміхнувся і помахав їм рукою. За мить хлопець був уже поруч.

- Дуже поспішаю! Але радий, що ти… що ви прийшли на змагання! Тож вирішив підійти хоч на мить, - посміхнувся він їй.

- Класна у тебе дошка, - мовила Софія оглядаючи її.

- Еге ж, крута! - присвиснула Рут.

Серф у хлопця був яскравого помаранчевого кольору. У центрі дівчата побачили зображення штурвала корабля та чайки з розпростертими крилами. А по краях були вирізьблені якісь таємничі написи.

- Мені її тренер подарував перед цим змаганням, - гордо мовив Рік. - Він вважає, що в мене гарні перспективи. Мріє, щоб я виборов сьогодні кубок переможця, - трохи знервовано додав він.