Глава 37. Бібліотека

Вийшовши надвір, Софія з дівчатами вирішили велику перерву провести в одній з альтанок.

- Тут можна непогано відпочити й підгодувати Сніжку, - мовила Софія, зрадівши можливості передихнути на свіжому повітрі.

- За кілька хвилин всі альтанки будуть зайняті, ходімо швидше! - сказала Рут.

І справді, Софія помітила, що деякі студенти попрямували в гуртожиток, а інші - групками займали зручні місця, щоб перекусити та поспілкуватися.

Дівчата вже й собі намірилися швидко побігти до вільної альтанки, та Софію зненацька зупинив Паоло, що раптово опинився поруч.

- Чуєш… ну, - зам’явся він, - я хотів сказати… пробач, - ніяково звернувся до неї хлопець. - Я не хотів, щоб так вийшло. І дякую, що не видала Циркулю, - додав він.

- Гей, Паоло, чого це ти застряг біля тих нікчем?! Йди швидше до нас! - гукнула його Евеліна з альтанки, що була неподалік. 

І юнак, не чекаючи відповіді Софії, швидко відійшов до компанії, де була красуня. 

- На жаль, вільна альтанка залишилася лише біля них, - зауважила Рут і пішла першою.

Подруги подалися слідом за нею та із задоволенням зайняли місця на широких зручних лавах. Тут нарешті можна було крадькома підгодувати білочку. Сніжка кумедно виглядала з отвору рюкзака. А дівчата по черзі давали їй в лапки шматочки груші, яку Софія приберегла для звірятка. Всі милувалися, споглядаючи, як тваринка діловито, шматочок за шматочком, їла смаколики. Дівчата й собі заходилися їсти яблука, якими пригостила всіх Рут. А яблука в неї були надзвичайно смачні.

- Це мені з дому передають, - пояснила дівчина. - У нас на фермі є багато гарних яблунь.

Мимоволі подруги стали дослухатися до балачок, що доносилися з сусідньої альтанки, де знаходилася Евеліна зі своєю свитою. Красуня була явно не в дусі. 

- Ці викладачі такі всі нудні та злючі, просто жах! - виголосила вона. - Циркуль взагалі вже дістав мене. А та вискочка з Мейолли тепер ще й розумницю з себе корчить! Зі своєю магічною білкою покалічила Ернесто, і їй все з рук зійшло! Між іншим, міг постраждати будь-хто! - з притиском додала вона, вочевидь стараючись бути почутою і в сусідній альтанці.

Від такого нахабства у Софії аж мову відняло. Вона мовчки глянула на подруг, а потім знову перевела погляд на Евеліну.

- Та чого ти вже так прискіпуєшся до неї, - раптом озвався Паоло. - Всі ж бачили, що іскру пожбурив сам Ернесто. А її просто врятувала білка. 

- І ти туди ж?! Ще будеш її захищати?! - гнівно вигукнула Евеліна.

Паоло на мить знітився, а потім вочевидь спробував змінити тему:

- Якщо всім так надокучили заняття й викладачі, пропоную у неділю зібратися і разом десь розважитися. Давайте спочатку підемо на змагання із серфінгу. Там пів міста точно збереться, та й змагання завжди проходять захопливо. А потім десь посидимо у кафе. Що скажеш, Евеліно? Підеш? Як тобі ідея? - хлопець з надією глянув на красуню.

- Якщо я захочу кудись піти розважитися, то сама оберу з ким і куди, - холодно відповіла Евеліна, змірявши його принизливим поглядом. - А ти починаєш мене дратувати, - докинула вона і, відвернувшись від хлопця, пішла до гуртожитку. 

Лінетта швидко побігла за нею. Навколо зависла якась недобра тиша. Потім компанія потроху стала розходитися. Лише Паоло так і залишився в альтанці. 

- Вже час йти на факультативи, - стривожено озвалася Феліція.

- Ти обрала, на який підеш? - звернулася до Софії Рут.

- А що це за факультативи такі? - запитала подруг Софія.

Феліція миттєво заторохтіла, немов читаючи з методички:

- Це заняття, на яких можна поглибити знання з основних предметів або почати вивчати нові дисципліни. Вони сприяють покращенню…

- Феліціє, ти знову за своє, - скрушно перебила її Рут, а потім кинула Софії, - додаткові заняття. Можеш зі списку обрати те, що тебе зацікавить.

- Мабуть, піду наступного разу, - задумливо озвалася Софія. - Сьогодні хотіла б познайомитися з тутешньою бібліотекою.

Адже нарешті необхідно було знайти якусь інформацію про магічні портали й активатори та про зловісний архіпелаг Підкова Демона.

- Я сьогодні основи магічного конструювання точно не пропущу, - рішуче заявила Рут.

- А я піду на практикум із садівництва чарівних рослин, - мовила Феліція.

- Що ж, нам уже час, перерва закінчується, - першою встала зі свого місця Рут.

Софія теж піднялася, взявши свій рюкзак.

- Хто зможе мені показати, де тут бібліотека? - запитала вона дівчат.

- Можливо, Рут? Я звідси відразу в оранжерею, - Феліція вказала рукою на прозору будівлю неподалік альтанок.

- Так, я проведу, - погодилася Рут.

В цей час Софія звернула увагу на те, що інші студенти почали вже розходитися хто куди. Лише кілька хлопців неподалік все ще шумно спілкувалися між собою.

Коли дівчата вийшли з альтанки, від гурту хлопців раптом відійшов Рік і рішуче попрямував до них.

- Софіє, зачекай! - гукнув він.

Подруги зупинилися, з подивом дивлячись на юнака. Рік підійшов і впевнено почав розмову: 

- Дякую, що виручила на геометрії, - озвався він до Софії й посміхнувся їй. - Хочу запросити тебе на змагання з серфінгу. Воно вже за кілька днів, у неділю. Я буду брати участь, виступати в команді від нашої Академії. Прийдеш подивитися?

- Авжеж прийду! - радо відповіла Софія. - Феліціє, Рут! Давайте всі разом підемо і підтримаємо Ріка! - запропонувала вона подругам.

- Ну не знаю, - засумнівалася Феліція. - Я ніколи раніше не ходила на подібні заходи. І в мене багато справ. Треба дочитати підручник з основ зачарування, підготувати реферат із магії стихій, тренуватися зі своїм заклинанням, і…

- Ти все встигнеш, я впевнена, - постаралася заспокоїти її Софія. - А ще й побуваєш на справжньому змаганні! Це ж весело! Крім того, ми будемо там разом, потім погуляємо, - дівчина, як могла, старалася вмовити подругу.