Семюель- Як ти попала сюди?
Мері - Мене збила машина дальше я не пам'ятаю.
Семюель - Ой напевно не доречно так рано таке питати.
Мері - Все гаразд. Єдине, що мене засмусує це те шо на землі остався мій десятирічний брат, його ж в дитячий будинок здадуть, хіба тітка забере але не думаю, що в неї йому буде краще.
Семюель - Співчуваю. Давай не будемо більше про погане. Не хочеш прогулятися?
Мері - Я не проти
Ми довго гуляли але Семюель сказав, що скоро буде перший дзвінок який сповіщає про те, що осталось 5 хв для того щоб дібратися до своїх кімнат тому Семюель повів мене до кімнати та ми попрощалися.
Селісія - Ти вернулася. Я вже почала переживати, що в перший же день виговор получиш.
Мері - Пробач я гуляла з Семюелем - демоном. Якщо я добре слухала правила то мені можна з ним спілкуватися. Правильно?
Селісія - Ого Семюель досить популярний хлопець в цій школі він аби з ким гуляти не буде, тай з непризнанеми теж не сильно полюбляє водитися. Ти особлива?
Мері - Та вроді звичайна. Я просто підійшла до невеликої компанії там було 2 ангели, брат з сестрою, та 2 демонів, одна - дочка деректорші, а другий Семюель.
Селісія - 2 ангела це ти напевно про Сандру і Міка, класні ангели, а от з Керіл буть акуратнішою, вона хоть і добра але дуже хитра.
#4902 в Любовні романи
#155 в Любовна фантастика
#789 в Детектив/Трилер
#348 в Детектив
Відредаговано: 30.07.2024