Селісія - Ти хотіла задати питання, можеш задавати.
Мері - Так є пару. Я зрозуміла, що я померла і це небеса. Тут є школа для небесних істот та мертвих людей...
Селісія - Непризнані. Мертвих людей тут називають непризнанеми.
Мері - Гаразд. В школі так як і на землі є уроки? Які предмети в нас будуть?
Селісія - Можна сказати, що це не уроки, а пари так як вони йдуть по 1 годині. А предметів не багато. Літання, крилоборство, магія, права небес.
Мері - Права небес?
Селісія - Так як на землі правознавство, щось таке.
Мері - Зрозуміла. А як давно ти тут?
Селісія - Важке питання. Десь пів року вже.
Селісія - Це наша кімната. Можеш сходили в душ та відпочивати. Скоро принесуть необхідні для навчання та життя речі. А завтра у нас вихідний тому з'їздимо на шопінг.
Мері - Гаразд. А за, що ми купимо речі? Чи тут все безкоштовно?
Селісія - Звісно ж не безкоштовно. Школа дає учням спеціальну валюту за яку ми можемо купити речей на перший період, а дальше потрібно вчитися щоб давали більше грошей.
Мері - Це як стрепендія?
Селісія - Так. Я схожу до знайомого. Твій розклад на ліжку.
Мері - Гаразд.
#4902 в Любовні романи
#155 в Любовна фантастика
#789 в Детектив/Трилер
#348 в Детектив
Відредаговано: 30.07.2024