Міс Хаскір - Доброго дня! Як вас звати?
Мері - Доброго дня! Я Мері
Міс Хаскір - Ага, знайшла. Мері Вільянс скажіть, що ви останнє пам'ятаєте?
Мері - На мене ніби їхала машина і більше нічого.
Міс Хаскір - Хто сидів за рулем не пригадуєте?
Мері - На жаль ні. А я, що померла?
Міс Хаскір -Так. Не на жаль, а на щастя інакше прийшлось би вам стерти пам'ять
Мері - Для чого? Хіба ми не можемо знати через кого ми померли?
Міс Хаскір - Ні. Якби ви знали хто вас убив могли б в майбутньому якось відімстити чи якимись методом попасти на землю і попробувати цю людину вбити. Вибачте більше не можу з вами говорити потрібно працювати. Ось ваш ключ від кімнати №359, ваш наставник дасть вам роспорядок предметів та розкаже наші правила.
Мері - Дякую! До побачення!
Селісія - Нарешті. Про, що ви там так довго говорили?
Мері - Я запиталася чому погано знати про те хто нас вбив та дала ключі від моєї кімнати.
Селісія - І який ж у тебе номер? Часом не 359?
Мері - Звідки ти знаєш?
Селісія - Урааа! Ми будемо сусідками
#4901 в Любовні романи
#148 в Любовна фантастика
#800 в Детектив/Трилер
#347 в Детектив
Відредаговано: 30.07.2024