Таємниця небес
Небеса
Після смерті я очутилася посеред скель, вони були незвичними, дивними. "Вони літають? та ні як скелі можуть літати" - подумала я ущіпнувши себе, думаючи, що сплю. Я піднялася на ноги та ще раз обдивилася місцевість. Я змогла розгледіти вдалині, в тумані якиїсь замок!? між ним і мною була величезна пропасть. Не встигши подумати як туди добратися переді мною вистроївся міст з хмар аж до самого замку. Я пішла по ньому та коли вже підходила, я побачила багато людей. Підійшовши ще ближче я зрозуміла, що їх зачисляють у школу, а ця велика будівля зовсім не замок, а школа. До мене швидко підбігла одна мила та весела дівчина, вона явно тут вже не перший день.
Селісія - Привіт! Я Селісія твоя наставниця та надіюсь подруга.
Мері - Привіт! Я Мері дуже приємно познайомитися. Ти можеш росказати де я і як сюди попала?
Селісія - Ох, так звісно але спершу тобі потрібно пройти регистрацию. А потім проводивши тобі екскурсію я відповім на всі твої питання.
Мері - Гаразд
Ми підійшли до привітливої та доброї на вигляд жіночки яка зачислювала всіх нових учнів.
#4902 в Любовні романи
#155 в Любовна фантастика
#789 в Детектив/Трилер
#348 в Детектив
Відредаговано: 30.07.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
