Таємниця минулого

Розділ 19

Перед входом до аудиторії я різко зупинилася.
- Що таке? - теж зупиняється Марк і відразу запитує. 
- Я не можу ..... Ось так зайти туди - я показала на наше переплетені пальці. Уявляю як це виглядає безглуздо. Але, що поробиш. Я не готова розказувати, тим більше показувати, що між мною і Марком щось є (хоч це і брехня). Тільки но як ми зайдем всі одразу звернуть на нас увагу. А я не люблю бути в центрі уваги. Я одразу починаю хвилюватися і мені стає не зручно.
- Чому це ? Ти тепер моя дівчина і про це всі повинні дізнатися - він так гордо це вимовляє неначе я і справді його дівчина.
- Не забувай що це тимчасово. Пропоную зробити так. Сьогодні ще не будем показувати, що ми парочка мені потрібно до цього морально підготуватися - кажу йому і сподіваюся, що він зрозуміє.
- Нуууу.... - тягне він як жуйку.
- Що ну ?
- Добре, як хочеш, але не забувай рано чи пізно всерівно про це всі дізнаються - його погляд дає зрозуміти, що він так просто від цього не відступить.
- Ходімо вже. Але давай я перша зайду а потім ти - пропоную я.
- Та добре вже йди, але ти нічо не забула?- спирається він на стіну і чекає поки я увійду.
- Що?
- Букет... - говорить він
- Точно, я геть забула, давай зробимо так, ти зараз йдеш і покладеш букет в машину або ще кудись, щоб вони не засохли і тоді повернешся сюди? - розказую про свій план йому.
- Добре, це все заради тебе, - говорить він і бере у мене з рук букет.
В аудиторії було багато народу. Добре що ми тільки, що не зайшли разом. Ото би було шоу. 
На мене майже ніхто не звернув уваги. Я швидко знайшла Лізу і підсіла до неї.
- Привіт, подруго, як справи? -запитує Ліза, обнімабчи мене.
- Все гаразд, а в тебе? Що вчора робила? Чому не писала? - в аудиторію заходить Марк і я автоматично переводжу на нього свій погляд. Це тривало не довго але Ліза встигла це помітити.
- Теж все добре, просто, ми з Матвієм і його друзями вчора їздили в клуб і були там до самого ранку, тільки чомусь Марка я там не бачила, - сказала вона, показавши на Марка, який зайшов не в настрої, - часом не знаєш чому?
- Ні, поняття немаю, - ховаючи очі, відповідаю їй.
Одразу після Марка в аудиторію зайшов викладач. 
- Добрий день, студенти, сьогодні у нас нова тема, - тут враз до аудиторії забігає Аліна із сумним обличчям та заплаканими очима
- Лізо, що з сталося, ти не знаєш? - одразу запитую я.
- Ні, я вперше бачу її такою, - відповідає вона.
Марк теж не знав, що коїться, це я зрозуміла по його обличчі. 
Пара закінчилася і Марк покликав мене поговорити, звичайно так щоб ніхто не побачив. Ми не знайшли кращого містя ніж кладовка, тому говорили там.
- Марк, що з Аліною? - занепокоєно запитую. 
- Поняття не маю, можливо через її батька - по ньому видно що він теж хвилюється за Аліну.
- А що з ним? Він може з нею, щось зробити? - починаю не покоїтися ще більше. В голову одразу лізуть дурні думки.
- Не думаю, але можливо вони посварилися або він якісь обмеження зробив - його припущення були не такими страшними, як я собі уявляла. Я вже думала Аліна справді потрапила в халепу. Про те це ще нічого не міняє.
- Ясно, тоді я йду з нею поговорю, доречі, а вона знає про нас? - я подивилася йому в очі. Незнаю чому, але вирішила запитати це в нього. 
- Я їй нічого не казав, - говорить він і водночас відкриває двері. Коли ми виходили я побачила Лізу, яка стояла і розмовляла з Матвієм і вони нас тоже помітили. В її очах я побачила здивування. Мабуть не очікувала мене побачити з Марком.
Вона нічого не сказала просто провела нас поглядом. І здається вона щось запідозрила. Я постараюся найближчим часом все розповісти їй. А зараз нехай це ще побуде в таємниці. 
Аліну я знаходжу швидко. Вона сиділа на одній з лавок на вулиці. Помітивши її я одразу підійшла до неї. Вона все ще досі була засмучена.
- Привіт. Щось сталося Алін? Чому ти плачеш? Ти можеш мені все розповісти, не потрібно все тримати в собі - злегка обіймаю її за плече і стараюся втішити її

Аліна справді може мені довіряти. Я не така людина, яка може розповісти всі чужі секрети чи обговорювати за спиною. Це точно не про мене. Я сподіваюся Аліна мені теж довіриться.
- Чесно ... Софія я незнаю, що мені робити. Мої батьки дуже посварилися і будуть розводитися. Батько дуже зараз злий в постійно відіграється на мені. Хоча я навіть нічого не зробила. Ще він дуже сердиться через те що я не вийду заміж за Марка, адже йому хтось сказав, що у нього є дівчина.Я справді незнаю, що мені робити - починає ще сильніше плакати. Я обіймаю її і легенько гладжу по волоссі.
- Ти не знаєш з ким він зустрічається, - крізь сльози говорить Аліна...




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше