Мені було дуже цікаво, про що ж вони можуть розмовляти, невже ,Марк це і є той з ким її хочуть одружити. Я постаралася підійти поближче, щоб хоть щось почути. Сховавшись за деревом я стояла нерухомо і прислухалася до їхньої розмови.
*Марк*
- І що? Що ти хотіла? - запитую я в Аліни, - чому ти мене покликала сюди.
- Ти ж напевно вже знаєш? - тихи говорить Аліна.
- Знаю що? Не говори загадками, - голосніше відповідаю.
- Не кричи, хіба тобі батько не сказав, що через два місяці ми маємо одружитися? - Аліна була перелякана.
- Що? Що ти верзеш? - я був шокований, - це ж брехня?
- Нажаль, ні, я тільки що розмовляла з батьком, - у цей момент вона розплакалася.
- Ти що плачеш? - запитав я, - Чому?
- Я не хочу виходити заміж, ти не думай це не через тебе, я просто до цього ще не готова, - ледь розбірливою пояснює вона.
- Не парся я все вирулю, - заспокоюю я її і в одночас розсмішити, - а що я тобі не подобаюся?
- Ти просто не в моєму смаку, мені подобається інший типаж хлопців, - відповідає вона вже з посмішкою.
- Ну то все, я образився і не допоможу тобі значить, - жартую я.
- Ти серйозно?
- Та ні, звичайно допоможу, - кажу, штурхаючи у плече Аліну.
- Дурак, прибила б, - замахується Аліна.
*Софія*
Що вони там роблять, і чому Аліна розплакалася, я майже нічого не почула. Я незнала, що мені робити, чи йти рятувати Аліну чи просто піти собі, адже з цього всього я почула тільки щось про батька і типаж хлопців. Я вирішила все ж таки підійти і запитати чому.
Я хотіла дізнатися чому плаче Аліна. Не дай Бог вона через Марка плаче , йому тоді мало не покажеться. Але я ж не вийду до них з-за дерева. Подумають що я стежу за ними. Поки вони відвернулися я швидко побігла за будинок і вибігла з іншої сторони і попрямувала до того самого місця. Треба було зробити такий великий круг, щоб просто підійти і запитати, що сталося.
Я неначе вітер залітаю в сад і одразу біжу до Аліни. Ну звичайно, що я трохи включила свої акторські здібності і зробила виглядає, що випадково тут опинилася і не одразу побачила,що Аліна заплакала. Грати в такі ігри я вмію. Хоча рідко це роблю.
- Аліна що таке? Чому ти плачеш? Щось сталося? - підбігаю одразу до дівчини і розглядаю її заплакане обличчя.
- Нічого все добре, правда. Зі мною все гаразд - витираючи сльози усміхається вона. Я ж знаю що тут, щось не так. Не просто так вона плакала. Розпитувати її вже не було сенсу і я запропонувала піти кудись посидіти. На Марка я старалася не звертати уваги після тої гри. Мені досі було соромно.
Коли ми вже хотіли йти я почула на своєму плечі чиюсь руку. Ну звісно що це був Марк. Що на цей раз він від мене хоче.
- Софія можна будь ласка тебе на хвилинку, - серйозним тоном говорить він. Мені раптом стало якось лячно. І я непомітно напряглась.
- Ну гаразд..... - ледь чутно відповіла. Аліна кивнула мені і пішла до інших. Ми лишилися в двох. І це найбільше що мене лякало. Я незнала що від нього можна очікувати і які будуть його дії.
Марк зробив крок вперед, а моє серце забилася частіше.
- І, що ти в мене хотів ? - ледве вимовила я.
Він прижмурив очі і неначе поїдав мене своїм диким поглядом як той вовк. Оо тепер в нього буде кличка дикий вовк. Так.... Зараз не до цього.
- Я хотів тебе дещо попросити, - таємно говорить він.
- Що? - запитую.
- Розумієш, я хочу, щоб ти стала моєю дівчиною, це не надовго, - пояснює він і спостерігає за мною.
- Еее... - я нічого не зрозуміла, - Що? Що ти маєш на увазі ? - я була трохи шокована такою пропозицією.
- Ну я хочу, щоб ти зіграла мою дівчину перед моєю сім'єю, бо вони хочуть мене одружити, - повторює він.
- А тут до чого я? - здивувалась я
- Ти ж подружилася з Аліною я так бачу, так? - питає він
- Щось типу цього, а до чого тут це? - запитую.
- Нехай тобі пояснить Аліна, - говорить він.
- Окей, - я обертаюся і хочу вже йти як тут Марк бере мене за руку і говорить:
- Подумай над моєю пропозицією це в інтересах твоєї подружки, я можу тобі заплатити.
- Щоб я зустрічалася за гроші, ти що геть здурів, за кого ти мене маєш - сказавши я вдарила його по лиці і пішла до Аліни.
Кого він з себе представляє. Щоб я грала його дівчину щей за гроші. Ага вже біжу і падаю. Не дочекається ! Я була настільки обурена що ні на кого не звертала уваги. Мені потрібно було все краще дізнатися і обдумати.
#9532 в Любовні романи
#2237 в Короткий любовний роман
#1433 в Молодіжна проза
#610 в Підліткова проза
Відредаговано: 17.07.2024