Розділ 6

Пари пролетіли швидко. Сьогодні в нас їх 3 . Після другої пари ми з Лізою вирішили перекусити і пішли в їдальню . На вітринах було багато різноманітної їжі , можна було брати все що забажаєш і це мені дуже подобалося . 
За ці декілька днів я дуже полюбила цей університет . Я завжди про такий мріяла і уявляла його собі саме таким . Мені тут було дуже комфортно , затишно та весело . 
Я взяла собі сік та тістечко , який ну дуже апетитно виглядав . Ліза взяла теж саме і ми сіли за найближчий столик.
За декілька хвилин від мого тістечка нічого не залишилося в Лізі така ж сама ситуація . Ми нікуди не поспішали тому ще сиділи та розмовляти на різні теми . 
В їдальню одночасно зайшов Максим зі своїм другом та Марк теж зі своїми друзями . Обидва одразу звернули на мене увагу . Просто декілька секунд вони дивилася на мене неначе вперше бачили . Я вирішила просто не звертати уваги та дальше продовжила нашу розмову . 
Раптом я почула , як хтось торкнувся мого плеча . Я різко повернулася , але то був Максим і мені нема чого переживати .
- Вибач , що налякав . Ми можемо поговорити - зненацька запитує він і дивиться з серйозним виразом обличчя . Я напряглася, але погодилася . 
- Зараз? Ну ходімо - встаю з-за столу і дивлюся на подругу , яка весь цей час уважно за нами спостерігала . Я очима передала їй , що я скоро повернуся . Вона кивнула головою і почала з кимось переписуватися . Мабуть це був Матвій . Але мені зараз не до цього . 
Ми з Максимом відійшли подалі від всіх , щоб наромально поговорити . Чесно я навіть незнала про що саме ми повинні говорити . Але Макс мене здивував :
- Ти зустрічаєшся з Марком ? - запитує серйозним тоном . Я подумала, що він жартує , але по його вигляду не скажеш , що це жарт .
- Ні , до чого тут це питання - розгублено відповідаю . А шо ще я повинна була сказати , я й справді з ним не зустрічаюся і взагалі нічого спільного мати не хочу . А тут ще Максим зі своїми питаннями . 
- Добре - спокійно говорить наче тільки шо не дав мені дурне питання 
- Ти мені так і не відповів , навіщо ти мене це питаєш - ще раз повторюю , щоб дізнатися відповідь .
- Я просто тебе запитав , але якщо ти з ним нічого не маєш , раджу тобі не зв'язуватися з ним і триматися від нього подалі . Це все що я хотів сказати - після цих слів він розвертається і йде геть . А я стою і нічого не розумію . Що це тільки, що було . І навіщо Максиму це . І до чого тут Марк . Спочатку Марк мене питав чи я зустрічаюся з Максим , тепер Максим питає чи я зустрічаюся з Марком . Виходить якісь замкнуте коло . І це коло мені потрібно розімкнути . 
З цими думками я повертаюся в їдальню . Але Лізи за нашим столиком я не помічаю . А хоча ,я бачу її . І чорт, що вона робить в компанії Марка?  Я вже хотіла виходити і йти в кабінет , як раптом мене помічає Ліза і кричить до мене :
- Агов Софія , я тут , ходи сюди - кричить ледве не на всю їдальню . Не маючи іншого  вибору я беру свою сумку і прямую до їхнього столика . Перший в очі мені попадається Марк ,який слідкував за кожним моїм кроком . З ним ще було 3 хлопців . Нажаль з них я нікого не знала. Хоча мабуть той хлопець коло, якого сидить Ліза це Матвій, а двох інший я перший раз бачу.
- Привіт, Сонце, - раптом вітається Марк до мене, - сідай біля мене, - продовжує він 
Я стою шокована, він що з глузду з'їхав, я дивилася на нього неначе зараз його вб'ю. У той момент Ліза взяла мене за руку і потягла, щоб я сіла біля неї
- Ого-го, Марк це твоя дівчина, - викрикнула хтось з його друзів 
- Ні, ні, звичайно ні, - відповідаю я і пильно дивлюся на Марка
Марк не відповів нічого, тільки щось шепнув на вухо своєму другові, я додогадувалася, що він йому сказав, адже він з другом у той момент дивно на мене подивився. У той момент я подавалася пригнічено, тому я просто обернулася і пішла в аудиторію, Ліза одразу побігла за мною.
- Що з тобою? Чому ти втекла? - питає вона, ніби сама нічого не бачила 
- А ти що не бачила? Яїк він себе поводить? Як, якийсь мудак, а ще хоче нині зустрітися, ці- відповідаю я
- Бачила, але після того поцілунку я думала, що в вас дійсно все серйозно, - говорить вона, - стоп, він запросив тебе на побачення?
- Не кричи, ну не на побачення, а просто зустрітися, - більш спокійніше говорю я
- Ти не розумієш, що якщо він покликав тебе зустрітися, то він вважає це як побачення, - пояснює вона
- Реально? Ну тоді я точно нікуди не піду - сказала я
- Ти що, це ж найкращий хлопець в університеті, за ним всі бігають, а на побачення він кличе тебе.
- Я ще раз повторюсь це не побачення він просто хоче зустрітися , але чому я незнаю - я б могла і не йти, так як терпіти його не можу, але мені просто дуже цікаво, що він знов придумав . Ще мені якось потрібно переконати подругу , що це не побачення . 
- Ну тай що , яка різниця побачення чи ні , всерівно ти будеш з ним на той момент - усміхається подруга і штовхає мене ліктем . 
- Перестань ,а то ображусь на тебе.
- Ну добре , але пообіцяй мені , шо все розкажеш коли прийдеш додому - просить  подруга в мене . 
- Гаразд , але я сумніваюся, що я тобі щось грандіозне розкажу , бо не збираюся там бути надто довго - я просто прийду дізнаюсь, що йому від мене потрібно і піду. 
Ліза вже хотіла щось сказати, як тут раптом замовкає і дивиться в сторону воріт . 
Туди під'їхала чорна BMW ,з машини вийшла висока та красива на вигляд дівчина нашого віку. В дорогому чорному костюмі та в окулярах вона прямує до університету неначе якась модель . Мабуть вона теж тут вчитися або просто має тут справи . Я ж все таки вирішую запитати подругу хто ця дівчина . 
- Хто це така - запитую не відриваючи погляду від неї . 
- Це Аліна , донька власника всіх готелів нашого міста. Вона доречі теж тут навчається - коротко розповідає подруга.  Але мені цього досить, щоб зрозуміти хто вона така .
- Мабуть ще одна багатійка така як Марк , огидна , пихата і самолюбна . - незнаю чому, але тепер всі багаті люди в мене асоціюються лише з такими ознаками .
- А тут ти помиляєшся . Аліна навпаки добра та мила дівчина , зі всіма гарно спілкується , дружня , завжди допоможе . Одним словом вона не така, з тих рис , які ти перечислила у неї нема жодної.
- Ну це ми ще побачимо - кажу я і йду з Лізою на останню пару.