Розділ 5

Марк* 
Почалася лекція. На цей раз я не сів біля Софії, адже місце вже зайняли, але я неодмінно поглядав на неї. Також я ловив і її погляди на собі, проте це було рідко. 
Пара закінчилася. Я дуже хотів підійти до Софії і запросити її погуляти, і дещо їй розповісти, але вони з Лізою одразу вийшли з аудиторії. Я вже не хотів наздоганяти їх .
Тому з друзями пішов в клуб, вони запросили дівчат, проте мені було не до цього. До приїзду Софії я любив ще так тусити, але сьогодні моє ставлення до цього змінилося. Я не хотів це показувати перед хлопцями, адже вони можуть мене не так зрозуміти і будуть називати каблуком і все таке, тому я дальше продовжував грати багатого бабія якому на все і всіх пофіг. Після тієї ситуації в Італії я неначе прив'язався до Софії , вона неначе живе в моїх думках . Я ніколи про нікого так не думав . І це дуже дивно . 
В клубі ми пробули аж до самого вечора, а потім всі пороз'їжджалися по домах. Я теж поїхав в будинок в якому живу сам, ну точніше ,ще є покоївка, повар, охоронці, садівник.
Приїхавши додому я одразу пішов до своєї кімнати відпочити і все обдумати . Відколи я побачив софію в Києві вона не виходить з моєї голови , я постійно згадую те ,що сталося в тому клубі . З однієї сторони це була дивна її поведінка тоді але з іншої те, що вона зробила вже не змінити . Вона думає ,що я так просто лишу її в спокої .... Але нажаль тут вона дуже помиляється .
З цими думками я ліг на ліжко і просто лежав, нічого не роблячи. 
*Софія* 
Я прийшла додому десь коло 22:00 . Добре ,що я встигла попередити маму , вона б вже могла і в поліцію піти якби не знала де я . Зайшовши в будинок я одразу пішла до своєї кімнати , мама мабуть вже спала . Я не дуже хотіла її турбувати . Лігши на ліжко  я вже не хотіла вставати . Мені ще потрібно було переодягнутися і хоча б прийняти душ .
Вставши з ліжка я пішла вдягати піжаму . Тим самим згадуючи як класно провела час з Лізою і тепер з ,ще однією своєю подругою Євою . Єва як і Ліза виявилася дуже комфортною і приємною людиною . Ми одразу знайшли спільну мову . Ми гуляли в парку , сиділи в кафе і говорили на різні теми . Я дізналася більше про дівчат , а вони більше про мене . Чесно я вже не вірила що ще існують такі хороші люди як вони . 
В Італії я мала не так багато друзів . В мене були 2 найкращі подруги Каміла і Емілі. Як пізніше виявилося Каміла не та за кого себе представляє, вона підступна, заздрісна і лиха подруга . Навіть ворогу таку не побажаєш . Через неї і ще через одну не "дуже приємну особу " я познайомилася з ти Марком . Як він мене вже достав . Щей нині поцілував мене при Максимі і Лізі . Новій подрузі я встигла все об'яснити , а от Максиму ні...я його цілий день сьогодні не бачила після того ,що сталося в кабінеті. Може він на мене образився? Але через що? Я ж нічого такого не зробила. Марк сам мене поцілував у щоку , а не я його. 
Переодягнувшись я лягла на ліжко. Я вже збиралася лягати спати ,як тут приходить мені на телефон повідомлення від невідомого номера. Я здивувалася тому що не знала хто це, і що йому потрібно в такий час. В повідомленні було написано: 
"Завтра о 3-й годині після пар зустрінемося коло  найближчого кафе . Твій М..."
Твій М ? Хто ж це міг бути? В мене було два варіанта або це Максим, або Марк . Але чомусь я здогадувалася хто з них відіслав мені це повідомлення....
Майже цілу ніч я не спала, а думала, хто ж це може бути. 
- Напевно, це все ж таки Марк, адже тільки він міг написати Твій М. І тим більше Максим у мене підписаний. 
Цікаво, що йому знову від мене потрібно, - з цими думками, а також із телефон в руках я заснула.
Зранку я дуже важко встала, адже цілу ніч не спала і змогла заснути тільки під ранок.  Я одягнулася і пішла снідати. Коли я їла свій сніданок, то мама розказала мені, що сьогодні вона йде влаштовуватися на роботу, яку знайшла в інтернеті.

Я була так рада за неї, що забула запитати чи зможе Том підвести мене сьогодні, тому вибігла з дому і побігла на автобус, але я запізнилася і він поїхав на 5 хв швидше. Я незнала , що мені робити . Дзвонити до Максима, щоб забрали мене? Чи чекати на наступний автобус? Я розгублено стою. І в цю мить до мене під'їжджає якась машина, я зраділа, адже подумала, що це Том і Максим, але коли опустилося вікно, я побачила Марка. Знову він . Йому так подобається мене переслідувати ? Мабуть, що так !
- Що прогавила автобус? - питає він
- А тобі то яке діло? - відповідаю я і стараюся не дивитися йому у вічі 
- Ну якщо я не помиляюся то наступний через пів години, а так ти запізнишся на пару, некрасиво буде запізнитися в третій  навчальний день, - пояснює Марк, - тому я можу тебе підвести, якщо ти не проти? - пропонує він  і натякає ,щоб я сідала в його мабуть новеньку машину .
Я вирішила все ж таки сісти до нього, адже розуміла, що іншого виходу немає. Як би я  цього не хотіла ,але що вдієш...Я сіла на переднє сидіння, тому що машина була двомісна.
Марк їхав дуже швидко і доїхав за лічені хвилини. Майже усю дорогу він мовчав, але під'їжджаючи до університету запитав:
- Ти получила моє повідомлення? 
- То це ти написав?- чомусь не дуже я і дивуюся, мабуть через то що це було очевидно . Так получила, - сказала я з серйозним лицем 
- Ну, а хто ще може до тебе написати "Твій М."? - запитав він і широко усміхнувся . 
- Незнаю, наприклад Максим, - сказала я,  насправді хотячи подразнити його цим , щоб відстав нарешті . 
- В тебе з ти Максимом щось є ? - раптом запитує він . Я не очікувала такого запитання . Але не подала виду .
- Ну а це вже не твоє діло, - сказала я у той момент коли він зупинився ,і одразу вийшла з машини.
Саме в ту секунду коли я виходила із машини Марка під'їхав Максим. Мені чому стало дуже соромно перед ним, адже після вчорашнього я навіть з ним не говорила і ще це.
Максим подивився на мене не дуже привітнім поглядом . Мені від його погляду, не пособі стало .
- Привіт Максим ! - обережно вітаюся , чекаючи його відповіді . Марк тим часом встиг вже від'їхати від нас . І Слава Богу .
- Ну привіт Софія - відповідає і прямує до університету . Що це було ? Чому Максим себе так поводить ? Цього я нажаль не розуміла ? Може справа не в мені, а в Марку . Після того як все це почалося Максим почав проводити себе не так ,як колись . Треба буде з'ясувати . Хоч ми і з ним не були найкращими друзями і добре ще не знали одне одного . Але я не дуже хотіла втрачати друга через такі дрібниці . 
Коло воріт я помітила Лізу яка щось шукала в своїй сумочці . Вона не одразу побачила мене лише тоді коли я підійшла до неї ближче .
- Привіт Ліз - обіймаючи вітаюся з подругою 
- Привітик . Як справи ? - відпустивши  запитує мене .  
- Якщо чесно не дуже , а в тебе ? Бачу ти сяєш від щастя , щось сталося ?- справи в мене і справді не дуже були, але в Лізи на відміну від мене вони мабуть були супер .
- Так сталося , я тобі таке зараз розповім - ми сідаєм на лавочку ,яка була поруч і Ліза починає розказувати що в неї там сталося ? Мені аж самій цікаво стало . Тому я її дуже уважно слухала .
- Вчора, як я поверталася додому після нашої прогулянки і зустріла Матвія , він запропонував мене підвезти додому , пізніше він ще дав мені свій інстаграм . Ми тупо цілу ніч з ним переписувалися , я думаю що я йому теж подобаюся !!! - чуть не кричить Ліза від радощів . Я звичайно що все зрозуміла з її історії , але хто такий Матвій ? 
- Я вибачаюся ,а хто такий Матвій ? - запитую я і дивлюся на подругу, яка різко переводить на мене погляд і мабуть розуміє що навіть не пояснила мені хто такий Матвій ...
- Оййй вибач забула тобі сказати найголовніше. Матвій це один з баскетбольної команди  “Crazy" і друг Марка - пояснює коротко мені . Друг Марка значить ... Цікаво .
- А що за баскетбольна команда ?- цікавість в мені прямо зашкалює . Обличчя Лізи раптом міняється.