Розділ 3

- Привіт Томе - вигукує мама і прямує до них . Я йду разом з нею. В мене іншого вибору й нема . 
- Привіт , ви теж вирішили прогулятися сьогодні ? - привітався Том та широко усміхнувся . 
- Так , ми сьогодні були в університеті подавали документи - розповідає мама . Головне, що її дивна поведінка припинилася . Але чомусь мене це досі непокоїло . Я стояла коло мами і слухала ,як вона розповідала про те ,як я поступила . На обличчі Тома одразу випливла усмішка . 
- І що її прийняли ?
- Звісно прийняли , ректор сказав що в неї неймовірний талант - з усмішкою промовила мама .
- Це чудово , вітаю тебе !
- Дякую  -  я чомусь за соромилася але це минуло .  
- А хто цей юнак разом з тобою . Це твій син ? - запитує мама і дивиться на хлопця 
- Так це мій син Макс . Максим це Катерина моя подруга, а це її донька - Софія вона тепер теж буде вчитися в вашому університеті - Максим дивиться на нас і щиро усміхається 
- Дуже приємно познайомитися з вами !
- Нам теж - спочатку мама дивиться на хлопця, а потім різко переводить погляд на мене . Я знаю цей погляд дуже добре . Вона, щось вже задумала . Але, що саме її вже прийшло в голову я незнаю . 
- Може повечеряємо всі разом -  раптом пропонує мама .Серйозно вечеря ? Я вже немала сил кудись знову йти . Але мама мене всерівно потягне з собою . 
- Ми не проти . Якраз ми сьогодні повинні були зустрітися . То в який ресторан чи кафе підем ?
- Навіщо йди в ресторан чи в кафе , ходімо до нас я приготую смачну вечерю , посидимо ,поговоримо  , тільки потрібно ще зайти в магазин і все купити - я не очікувала що мама запропонує йти до нас, але це набагато краще ніж платити гроші в ресторані.

Тим більше я одразу ж піду  готуватися до завтрашнього дня.

 Том з Максимом були на машині тому ми сіли до них, коли ми під'їхали до нашого будинку Максим люб'язно відчинив переді мною двері авто. Мені стало ніяково, на моєму лиці було видно, як я почервоніла.

Ми зайшли у дім. Моя мама одразу ж запропонувала нам з Максом  піднятися до мене у кімнату. Я не дуже цьому зраділа, але заперечувати не хотіла, адже перед гостями було б некрасиво. Макс за мною піднявся на гору. Ми зайшли у кімнату і він  запитав де можна присісти. Воно прозвучало трохи безглуздо , але я не звертала уваги .  
Мені навіть це сподобалось, адже видно, що він поважає мій особистий простір.
- Де хочеш,  там і сідай, - з посмішкою сказала я
Він присів за комп'ютерний стіл, та запитав чи маю я якісь ігри на компі. Я відповіла що ні, тому що рідко сиджу в ньому, мені було трохи соромно признатися, що я не вмію скачувати ігри на нього
- А може маєш програму для графічного дизайну? - питає він 
- Ні - повторююсь я
- Але ти ж поступила до нас в університет, а там без навиків в цій програмі буде важко. - пояснює Макс
Я  перелякалася
- Насправді, я просто не дуже добре розбираюся в комп'ютері - ховаючи очі говорю я
- Ну, якщо хочеш, я тебе можу в цьому підтягнути - запропонував Макс
- Звичайно, хочу, якщо тобі не важко - я дуже зраділа цьому
- Та, без проблем -  сказав він і включав у цей момент комп'ютер 
Ми займалися аж до вечора, спустившись тільки поїсти на 5 хв.
- Ну все . Сподіваюся ти все зрозуміла ?
- Так ти був хорошим вчителем - Макс і справді мені допоміг , і я за це йому дуже вдячна . Ми декілька хвилин просто дивилися одне на одного і не розмовляли . Мені чомусь стало дуже ніяково і я не знала що робити . Макс раптом підвівся . 
-  Я піду на кухню, а ти краще відпочинь завтра твій перший день в університеті - останній раз дивиться на мене і виходить з моєї кімнати . 
Я навіть нічого не сказала. Мій мозок неначе забув , як розмовляти .
Я піднялася з ліжка , виключила комп'ютер і теж пішла на низ до кухні ,щоб попрощатися з Томом та Максом . Вони якраз збиралися йти додому . 
- Ви вже йдете - спостерігаю я, як вони вдягають сві верхній одяг.
Так , вже пізно, мені завтра теж потрібно в університет. Тому до завтра  - відповідає Макс і виходить з Томом на вулицю 
- Добраніч - наостанок говорить Том 
- Добраніч - відповідає мама і прямує на кухню щоб прибрати з стола . Я йду разом з нею щоб допомогти .
Через 10 хвилин я була в себе в кімнаті та готувалася до сну . Я вже якнайшвидше хотіла щоб настав ранок. Тому не гаючи часу поставила будильник на  7:00 і лягла спати ...
- Скрізь сон чую ,як щось дзвенить не можу зрозуміти, що це . На годиннику 7:01 . 
Точно сьогодні ж мій перший день в університеті . Потрібно якнайшвидше зібратися , поснідати і їхати туди . Я встала з ліжка і побігла до вашої перевести себе в порядок . Після цього я почала обирати що мені вдягнути . Зупинилася я на джинсах і білій кофті . Думаю це підійде . Я швиденько переодягнулася ,зробила легкий макіяж і зв'язала волосся у хвіст . 
Вже 7:54 в мене ще є час щоб посіндати .  Я біжу швиденько на кухню і бачу, як мама жарить мої улюблені млинці . Коли вона встигла прокинутися я навіть не чула як вона йшла на кухню . 
- Ти вже готова - запитує мене мама і продовжує зарадити млинці 
- Так але я страшенно нервую 
- Не Переживай все буде добре я віру що це день ти проведеш весело - підбадьорює мама. Ось тримай , але вони ще гарячі тому почекай трішки . Поки млинці стигла я заварила собі і мамі чай . Ми почала снідати.
- А чим я поїду до університету ? - жуючи питаю в мами.
- Ти можеш поїхати з Томом, він якраз через 15 хв буде відвозити Максима 
- Звідки ти це знаєш ? - здивувалася я 
- Том вчора розповів - спокійно тоном відповідає мама . Я доїла останній млинець і побігла взуватися . Мама тим часом попередила Тома ,що я поїду з ними . Я і так не дуже хотіла добиратися автобусом . Але мені випала нагода поїхати з Максимом . Я поцілувала маму у щоку і побігла до автомобіля який вже чекав на мене  .
- Привіт - привіталася , і сіла на заднє сидіння машини . 
- Привів - відповів Макс - ну що готова до першого дня ? 
- Так ,але страшенно нервую .
- Не переживай все буде добре - підбадьорює мене Том , як тільки що робила це моя мама . 
Їхати було недовго . Цілу догори ми говорили на різні теми . Цим самим я дізналася більше про них, а вони про мене . 
Ось ми вже під'їхали до університету, моє хвилювання знову дало про себе знати . Коли я хвилююся в мене пітніють долоні . І я не дуже люблю коли в мене мокрі долоні . 
Максим перший вийшов з машини і відчинив мені двері.  Я вийшла на вулицю . 
- Ну що гарного вам дня - наостанок сказав Том і поїхав по своїх справах . 
- Ходімо - махнув рукою Максим .
Ми підійшли до воріт , як тут зненацька виїхала чорна машина. Чомусь одразу всі дівчата , які були на вулиці побігли до неї . 
Хто це міг бути ? Може Макс знає ?
-  Хто це , і чому всі дівчата так побігли до тієї машини ? - не відриваючи погляду запитую . 
- Це М...? - не встиг він договорити, як з машини вийшов ВІН.....