Розділ 6

  Минали дні. Поліцейський відділ гудів, як вулик. З часом прийшли результати експертизи. Дівчина 17 років була убита ножем, але в крові знайдені наркотики, а з речей зникла вуаль. Нічого підозрілого не сталося, день за днем минав як звичайно і це всіх дуже насторожувало. 

 —Абсолютно нічого. Перевірили усіх. Нічого дивного не має документи в порядку усю інформацію перевірили. На записах теж нічого дивного не має, лабораторію і хімічний факультет перевірили, студентів питали. Нічого! Як так? Можливо щось пропустили? — Роздумував в голос детектив Джексон ходячи по кабінету. — Неможливо щоб нічого не було! 

 —Заспокойтеся детективе, Джексон. Задумайтесь злодій з самого початку був дуже обережний причину вбивства не могли розгадати місяць, зараз він обережніший ніж будь коли, тому що всюди патрулі! Треба відпочити бо мозок вже закипає. Ха-ха. Ви теж відпочиньте, якщо щось станеться нам подзвонять. — відповіла Зоя. 

 —Ви праві! 

  Через деякий час дівчина була вже в дома, хоч і говорила про відпочинок, відпочивати навіть і не думала. Розслідування зайшло у глухий кут. Поки занурившись у власні думки дівчина сиділа пролунав дзвінок. 

 —Детектив Ленгстон слухає! — машинально відповіла дівчина. 

 —Зоє, привіт! Впізнала мене? — пролунав веселий голос. 

 —Джек? Це ти? — здивовано спитала дівчина. 

 —Так, це я! Слухай я чому зателефонував. Я завтра в день буду в Арці не проти ввечері зустрітися зі мною? 

 —Добре. В 18.00 чекатиму у кав'ярні "Рай", знаєш де вона знаходиться? 

 —Авжеж знаю! — відповів юнак сміючись. — Я ж вчився тут. Тоді тебе чекатиму у кав'ярні. До завтра! 

 —До завтра! — попрощалися дівчина. 

   Наступного дня після роботи дівчина зустрілася зі своїм другом дитинства. Посиділи у кав'ярні потім гуляли нічним містом. 

  Джек Форджер успішна людина у бізнесі. Високий, стрункий з каштановим волоссям, золотистими карими очима, які тягнули до себе мов магніт, прямий ніс, тонкі вуста. Підтягнуте тіло, відразу видно що він веде активний спосіб життя. 

  Після зустрічі з подругою дитинства пішов до готелю. Хоч Зоя свого друга знає дуже добре, та у нього є та сторона про яку ніхто не знає. З таємничим поглядом в очах та дивною усмішкою він зайшов у номер, який забронював.