Через пів години усі були на місті злочину. Біля води лежала понівечена дівчина, а навколо збиралися люди та гомоніли.
—Детективе, що робити? — підійшла дівчина.
—Забрати і провести ряд експертиз. — відповіла Зоя.
—Зрозуміло! — Джинні вже зібралася йти.
—Стій, ти зі мною. Треба спитати людей, що зібралися, вони мають знати хто вона така та де її батьки. Добре? — запитала Зоя.
—Так, вже йду — з готовністю відповіла дівчина. І пішла до гурту.
—Детективе Джексон, ви тут! — побачила вона Грея крокуючого до неї.
—Так, приїхав як тільки зміг. — відповів Джексон. — друга жертва, це погано дуже погано.
—Треба працювати усім. За ці справи треба взятисяусім відділом. Це не остання жертва і убивства можуть бути пов'язані, хоча тут видно, що дівчину убили ножем. — сказала Зоя. — Та й видно що злочинець зараз нападає на неповнолітніх, але під загрозою усі молоді дівчата.
—Хм... А ви праві, треба працювати усім над цими справами. Влаштуємо зібрання! Сем попередь усіх будь ласка. - сказав Джексон.
- Буде зроблено!
Джексон важко зітхнув. Не легко усе це дається, тихе, спокійне, маленьке місто. Що ж у ньому може статися? Люди знають одне одного, довіряють! Та виходить може! Вбили дівчину одну тепер другу, і довіри як не було тому що вбивця може ходити серед них...
ПРОБАЧТЕ за таке довге очікування
Пишіть коментарі якщо подобається
Історія (критика приймається ;))