Пройшов Місяць
Я уже привикла до своєї нової школи.
І усім вчителям я подобалась.
Робен до школи майже не приходив.Для всіх це вважалось звичайною справою.
Ще через тиждень
Ми сиділи на перерві як завжди розважались.
В клас зайшов директор.Який сказав нам,що завтра у школі , о 18:30 буде шкільна дискотека.
Ми здивувались але в одночас і дуже зраділи.
Адже це чудовий спосіб розвіятись.
Також директор додала,що уроків більше не буде ,і ми можемо йти додому.
На радощах ми вибігли з класу.
І попрямували до мене додому обговорювати завтрашню подію.
По дорозі ми з Ірою зустріли Робена який був також з своїм другом Артуром.
-Він був набагато привітнішим від Робена, як він може спілкуватися з таким як він,Дивно..
Сказала я
-Вони ще з дитинства дружат,колись в них була велика і весела компанія.
Але не зараз,в нього занадто висока самооцінка,через це з ним і перестали дружити.Багато хто його ненавидить
-Ясно,давай підемо іншою дорогою,нехочу лишній раз з ним стикатись
Добре,пішли я знаю коротку дорогу через міст...
Вони попрямували в інший бік?
Сказав здивовано Робен
-А ,що нам до цього??
З нерозумінням сказав Артур
-Та нічого,просто якось дивно
-Там міст є, вони просто вирішили скоротити
-Міст??
Хіба він не зламаний?
Додав Робен
-Стоп.А вони про це знають?
-А ти не догадуєшся??
-Побігли за ними
-А чого ти раптом так за них переймаєшся?
-Що подобається одна з них??
-Ні, просто мої однокласниці і більше нічого
- Ну як скажеш
Робен і Артур попрямували за дівчатами
Коли вони дійшли то побачили дівчат які напевне побачили,що міст обламано
Хлопці вирішили піти,але їх почули через невчасний дзвінок до Артура
-Що ви тут робите?
Сказала я
-Невже ж слідкуєте за нами?
Додала Іра
-І немрійте ,ми просто хотіли вас попередити ,що міст обламано і усе.
-Як скажете
-Ми усі попрямували назад
-Було видно,що Атурові було не байдуже до Іри
-Я вирішила їй про це зараз не говорити
Робен питав багато чого у мене на ,що я неохоче відповідала
-Може по морозиву?
Сказав він
-Робен, у мене немає грошей,такщо ви йдіть,а я піду до дому
-Можна просто Бен
-Я пригощаю
-Ні,нетреба
-це не обговорюється
-Усі ми потім,ще довго гуляли
Хлопці провели нас з Ірою до мене додому.І ми попрощались
-є хтось дома?
Сказала я,але у відповідь нічого не почула
-Проходи сказала я до Іри
-У вас такий класний будинок
-Мама вибирала,посміялась я
-Моя кімната на другому поверсі ,перша зліва
Вона попрямувала на верх..
По дорозі до дому
-Тобі,що подобається Ілона?
Сказав Артур
-Скільки можна казати,ми просто однокласники!
-Ахахахах
-Я бачив
-еммм...
-Ну коли ми йшли ти так дивився на неї..
-Ми друзі і небільше
-Ну окей папа
-папа
Тим часом в кімнаті Ілони
-Що ти завтра одягнеш?
-Я не знаю,щось простеньке,який сенс наряжатись?
-Ну незнаю,може для кого??
Сказала Іра
-Я вдарила її подушкою,ми посміялись і почали вибирати одяг
-Я зупинилась на варіанті:
Чорна сукня, чорні лодочки і білий клач.
-Іра сказала,що нерозповість ,що вона одягне
-це буде сюрприз
-Я була впевнена ,що вона одягне якусь красиву сукню
Адже,їй замітно подобався Артур
Він був з протилежного класу.
Отже він точно буде на дискотеці.І Іра напевне теж це зрозуміла.
22:30 Я пішла спати адже завтра я маю гарно виглядати.....
#10760 в Любовні романи
#4219 в Сучасний любовний роман
#2816 в Молодіжна проза
#1156 в Підліткова проза
Відредаговано: 18.06.2020