ЛІСОВИЙ

Тож зібравши всі свої сили в кулак Андрій глибоко вдихнув і ступив на першу сходинку . Щойно він це зробив як пролунав протяжний звук рипіння дверей. Ніби їх тисячу років ніхто не відкривав. Цей звук звісно ж насторожував тож Андрій спочатку навіть вхопився за ножа в кишені ,але потім видихнув і не став діставати його. Адже раніше часу хапатися за зброю таке собі. Тимпаче що навіть з-за дверей нікого не було видно. Вони самі відкрилися. Мабуть Лісовий силою думки відкрив ,а може від протягу…але де взятися протягу всередині дерева? Хоча все може бути . Так то і вдереві мало хто живе .

Тому без лишніх роздумів наш сміливець почав підійматися і ввійшов у ті двері. І що ж він побачив всередині ? Сказати що це був шок це нічого не сказати . Там велечезна галявина ,струмок тече, дерева ростуть ,кущі ,а он далі щось схоже на зайчика пробігло, ще далі гриби якісь…а може то і не гриби адже вони стрибали до води з іншої галявинки, на вид звичайний гриб ,але ж він стрибає…озирнувся Андрій,а дверей то ніби і не було .Він посередині галявини,на зовсім іншій місцевості ,а може навіть в іншому світі.

А може це просто лісовий грається із його свідомістю як колись Сайті робив або надихався так тих лісових пахощів галюцинації зловив ?Сам же подібні пахощі розводив. На такі випадки в рукаві Андрія були вшиті ароматні трави з дуже різким запахом. Вони приводять у свідомість навіть непритомних тому зараз він просто потре гарненько рукава ,понюхає і прийде до тями.

Ці трави йому ще давно порадив Владислав після того як Сайті почав аж занадто часто показувати Андрієві різні галюцинації. Сайті то весело ,а наш герой перестав розрізняти де ілюзія, а де реальність. Тому і  підшив собі в одяг щоб в будь який момент був доступ. Тимпаче вони дуже зручні у використанні.Поки їх не розтирати поки і не сильно пахнуть ,а тільки трішки почнеш розтирати так одразу починають так пахнути що і за 20 метрів відчуєш запах.

Понюхав Андрій того зілля, а галявина то не зникає. Значить або він реально перенісся на зовсім другу місцевість або чари лісового такі потужні що зілля їм ні по чому.Хоча було б дивно якби чари саого Лісового, володаря лісу і повелителя всього лісового перемогло б якесь зілля.

Почав роздивлятися навколо…ну що можна сказати …сонечко світить, вітерець травичку з деревцями похитує, якісь тваринки бігають,куди йти незрозуміло . Тому вирішив звернутися до лісового, можливо він почує. Всерівно дверей назад уже немає

- Пане Лісовий, Я прийняв ваше запрошення і прийшов до вас із гостинцями ,але куди далі йти нажаль не розумію!!!- щосили викрикнув Андрій

- З гостинцями кажеш ?! ну тоді ласкаво просимо – пролунав голос десь згори

- Ну як же до такого поважного пана і без смаколиків!От тільки я вас не бачу – Викрикнув Андрій роздивляючись по сторонах однак всерівно нічого не знайшов. Він намагався бути люб’язним однак вся ця ситуація його добряче налякала. Це тобі не забави Сайті.Тут його можуть і прикінчити. Ніж ? Каміння? Рідина що роз’їдає шкіру? А що вона роз’їсть якщо він навіть не бачить куди йому що кидати.  А Лісовий просто чхне і приб’є Андрія . В цей       момент Андрій зрозумів всю складність ситуації тому просто надіявся на те що все ж таки його запросили дійсно з добрими намірами

- Та чого ти розкричався . Я ж ось – над Андрієм з’явилася тисяча листочків з самих різних дерев які красиво кружляли над ним мов у танці,/повіяв іще сильніший вітер, дерева захиталися та листочкам здавалося всерівно. Вони кружляли над Андрієм плавно опускаючись до землі .В цю мить наш герой просто закляк.

Він не розумів що відбувається і дуже сильно перелякався. Ці листочки зараз виявляться металевими і просто розріжуть його на малеселькі шматочки ? ну а що ,а потім прискакають оті грибочики  і з’їдять його.  Навіть мокрого місця від нього не залишиться…Чи ці листочки створять торнадо яке піднесе Андрія до небес а потім торнадо розвіється ,а Андрій впаде …нашого героя ніби паралізувало ,Він не міг не те що кроку ступити , а дихнути вільно та все ж на стільки міг намагався зберігати спокійний вираз обличча.

Та що ж вийшло в результаті ? Листочки плавно опускалися на землю ,а з них вимальовувався силует Лісового. Старець із довгою сивою бородою та акуратно розчесаним сивим волоссям, середнього зросту в червоній накидці з якої здавалося прямо таки росли якісь травинки,на них навіть ягідки висять ,а на плечахчи то коріння чи то якісь роги.

Одразу за спиною прямо в повітрі зависли якісь два напівкруга чи то з якоїсть лози чи то деревина якась. Вони ніяк не прикріплені до його тіла однак літають слідом за ним. В руках же старця посох

- Яяя…перепрошую просто…нуу…- вся сміливість Андрія ,весь досвід,вся наснага вмить кудись поділася,він просто розгубився і навіть не знав що сказати . По суті сам винен адже дуже багато він придумав сам ,а от чи хотів зробити Лісовий щось погане Андрієві дійсно не факт

- Ахахахха- розсміявся Лісовий

- Прошу вибачення .Не кожен день зустрічаюся із такими величними особами от і розгубився трохи- трохи опанувавши себе почав виправляти ситуацію наш герой

- Ооо ну оце вже більше схоже на Андрія про якого торочила Соломія,а то я вже думав ти розчаруєш мене ,ахахах – сказавши це старий знову голосно розсміявся

- Соломія ?

- Так так! Моя донька яка допомогла тобі із крящами. Спочатку я її дуже сильно сварив і навіть покарати встиг ,однак коли мої інші доньки принесли мені звіт про те що розсадив Крящі по всьому селищу то захотілося побачити тебе на власні очі. Вона ж розказувала що ти такий хроший і про ліс піклуєшся і Крящі розсаджуєш та щей так красиво говориш ,та так же любо слухати тебе, а я прекрасно знаю що дуже мала вірогідність того що серед людей є аж такі світлі особистості